ForKids.org.ua » Казки для дітей онлайн українською » Сучасні казки » Лісова колискова (казка-подорож)

Лісова колискова (казка-подорож)

Казка-подорож для сну. Лісова колискова

Опис казки на ніч: Лісова колискова (казка-подорож)

Лісова колискова — це чарівна подорож струмком, що несе вас у світ снів разом із лісовими друзями.

Читайте онлайн казку: Лісова колискова (казка-подорож)!

Високо в горах із пагорба витікає невеликий струмок. Але це не звичайний потічок — він має магічну силу. Щоночі він ритмічно дзюркоче й кличе всіх лісових мешканців потрапити в країну снів.

Сьогодні він запрошує нас допомогти йому в цьому. Тож давайте міцно заплющимо очі й уявимо, що ми — крихітні-крихітні. 

Ми тулимося одне до одного на опалому дубовому листі і пливемо по струмку.

Коли ми пливемо в сяйві місяця, ми дозволяємо собі розслабитися. 

Ми можемо розслабити руки й ноги й дозволити лагідній течії віднести нас у далечінь. 

Наше тіло розслаблене, і ми відчуваємо спокій.

Дихання стає повільнішим. Ми вдихаємо, видихаємо. 

Вдих, видих. Вдих, видих. Знову, повільно.

Дубовий листок пливе по тихому потоку, переносячи нас у чарівну подорож лісом. Ми все ще бачимо останні сонячні промені, а позаду наступає тиха і спокійна ніч.

Ми наближаємося до плоского каменя, на якому сидить маленьке жабеня. Воно відчуває втому після довгого дня, сповненого жаб’ячих пригод. Перед тим, як заснути, воно чекає, що ми помахаємо йому на добраніч і побажаємо солодких снів. 

На зміну сонячному дню прийшло темне небо з мільйонами блискучих зірок. Жабеня востаннє позіхає і сонно заплющує очі.

Навіть лисенята, які так весело бавилися у воді, припиняють свої ігри, коли помічають нас. 

Вони добре знають, що ми несемо до них ніч. Пора спати, лисенята. Мамі Лисиці навіть не треба кликати їх до лігва, бо вони вже починають туди йти самі.

Коли ми пропливаємо повз них, допитливі лисенята стоять на березі перед кущами, де вони живуть, і пильно спостерігають за нами. Вони тільки й чекають, щоб їх запевнили в тому, що ніч буде тихою і спокійною. Як тільки ми пропливемо повз, вони зайдуть всередину й заснуть там.

Побажаймо їм солодких снів. Ми махаємо рукою, коли молоді лисенята заходять до свого лігва і з радістю лягають разом із матір’ю в тепле ліжко, де вони заснули спокійним сном.

Останні промені денного світла повністю згасають. Птахи перестають співати, а струмок сповільнює свою течію. Ми несемо із собою тишу і спокій. 

Листя згортається всередину, щоб і вони могли відпочити. Цвіркуни, як завжди, починають співати свою особливу пісню, бажаючи нам доброї ночі.

Ми пливемо далі… Майже всі і все позаду нас уже сплять. Але нам ще треба побажати на добраніч оленяткові. Воно цілий день гралося в лісі на самоті й дуже раде, що нарешті настав час заплющити очі.

Оленятко приєдналося до своєї сім’ї, і всі вже вмостилися в ліжку. Вони лежать на м’якій траві і з нетерпінням чекають, коли ми пропливемо повз них під зірками. 

Ми бажаємо цій милій родині чудового сну. На добраніч, дорогі олені.

Ми повільно випливаємо з лісу туди, де люблять гратися ведмежата. 

Уже зовсім стемніло. Де-не-де на нічному небі яскраво мерехтять маленькі зірочки.

Покликати цих двох ведмежат піти спати дуже складно. Вони обожнюють гратися і гралися б до світанку, якби могли! 

Але вони знають, що настав час відпочити перед завтрашнім днем, навіть якщо їм не подобається ця ідея.

Ці двоє нарешті перестають ганятися одне за одним і пробираються до берлоги. Ведмежата виснажені, хоча й не визнають цього. Їхні очі повільно заплющуються. 

На добраніч, любі ведмежата.

А тепер нам час відпочити після насиченого дня. 

Давайте зійдемо з листочка й дозволимо йому пролетіти повз нас, щоб ніжна ніч заколисала й нас. 

Як і звірята, ми вмощуємося у свої затишні ліжечка й готуємося до найсолодших снів.

На добраніч маленькі мрійники!

Ось і казочці кінець, а хто слухав – молодець!

Вам сподобалося?

Натисніть на зірочку, щоб оцінити!

Середня оцінка: 4.3 / 5. Кількість голосів: 25

Голосів поки немає! Будьте першими, хто поставить оцінку!

Навігація по записам:

Поділіться або збережіть собі цей запис: