Опис казки Струмочок і його колискова
Ця казка розповідає про струмочок, що має магічну силу заколисувати тварин своїм бульканням. Одного вечора він запрошує нас допомогти йому вкласти спати лісових мешканців. Ми сідаємо на листок і пливемо по струмочку, бачачи, як засинають жабка, лисенята, олененя і ведмедики. Ми також відчуваємо себе спокійно й розслаблено. На кінець ми пускаємо листок плисти без нас і лягаємо спати.
Мораль казки:
Ця казка навчає нас легко записати та цінувати природу і тварин, які живуть у ній. Вона також показує, як важливо добре відпочивати після напруженого дня і мріяти про щось гарне.
Давайте читати казку Струмочок і його колискова!
У горах є струмочок, що тече з-під гори. Цей струмочок особливий. Він може зробити так, щоб усі тварини спали і мріяли про щось гарне. Кожного вечора він співає свою колискову.
Сьогодні він хоче, щоб ми йому допомогли. Давайте закриємо очі, сядемо на листок і полетимо до струмочка.
Давайте попливемо разом із листком по воді. Ми почуваємося дуже добре. Наше тіло відпочиває. Наші руки й ноги не рухаються. Ми спокійні.
Ми дихаємо повільно. Вдихаємо і видихаємо. Раз, два. Раз, два. І знову — раз, два.
Листок несе нас по лісу. Сонце ховається за деревами. Настає ніч.
Бачимо камінь, на якому сидить жабка. Жабка теж хоче спати. Вона чекає, щоб ми попрощалися з нею і побажали їй гарних снів. Небо стало чорним і повним зірок. Жабка зітхає і закриває очі.
Бачимо лисенят, які гралися весь день у воді. Вони бачать нас і знають, що пора до ліжка. Мама-лисиця не потребує їх кликати.
Коли ми проходимо повз них, лисенята сидять біля свого дому й дивляться на нас. Вони хочуть переконатися, що ніч почалася. Так, це правда. Їхній день скінчився, коли ми пройшли повз велике дерево, де живуть лисиці.
Може бути, вони навіть усміхнулися нам. Давайте побажаємо їм гарних снів. Будинок лисиць став темним і лисенята лягли спати з мамою.
Ми пливемо, Сонце зникло за горизонтом. Пташки перестали співати і струмочок став тихим. Ми приносимо сюди мир і спокій. Усі квіти кланяються, щоб теж відпочити. Цвіркун заспіває для нас свою пісеньку на добраніч.
Пливемо далі. Майже всі сплять. Тільки олененя ще не спить. Воно гралося цілий день саме в лісі. Воно втомлене, але раде йти до батьків.
Тут теж темно. Родина оленів разом і всі можуть лягти спати. Олені лежать на м’якій траві й чекають, коли ми пропливемо повз, під зірками, що світяться на небі. Ми теж можемо побажати цій родині спокійної ночі. Доброї ночі, дорогі олені.
Останніми будуть спати два маленькі ведмедики. Вони хотіли б гратися до ранку! Але ми виходимо з лісу. Всюди темно. Небо повне маленьких зірочок.
Маленькі ведмедики знають, що завтра треба трохи відпочити. Два братика й сестричка нарешті перестали бавитися. Вони йдуть до свого дому в скелях, де на них чекає мама-ведмедиця. Вони втомлені. Їхні очі закриваються, коли вони лягають у свої ліжка. На добраніч, ведмежата.
А тепер нам час відпочити після довгого дня. Пустимо листок плисти без нас, щоб нам теж стало темно. Ми лежимо у своїх м’яких ліжках. Ми теж втомилися після довгого дня і хочемо спати.
Зоряне небо, цвіркуни, нічні пташки і всі лісові тварини бажають тобі гарних снів.
І доброї ночі.
