Читайте онлайн українську казку “Ріпка” Івана Франка. Після прочитання казки ви знайдете мораль до неї, а також зможете пройти тестові запитання, щоб перевірити своє розуміння. Крім того, на нашому вебсайті ви знайдете інші захоплюючі казки для дітей.
Опис казки Ріпка
Казка про діда, який посадив велику ріпку, але не міг її вирвати. Він попросив допомоги у своєї баби, дочки, собачки, киці і мишки. Лише коли всі разом потягнули, вони змогли вирвати ріпку.
Слухати онлайн аудіоказку: Казка Ріпка
Давайте читати казку Ріпка!
Був собі дід Андрушка, а в нього – баба Марушка, а в баби – донечка Мінка, а в дочки – собачка Хвінка, а в собачки – товаришка, киця Варварка, а в киці – вихованка, мишка Сіроманка.
Раз весною взяв дід лопату та мотику, скопав у городі грядку велику, гною трохи наносив, грабельками підпушив; зробив пальцем дірку та й посадив ріпку. Працював дід не марно: зійшла ріпка гарно. Щодень ішов дід у город, набравши води повен рот, свою ріпку поливав, їй до життя охоти додавав.
Росла дідова ріпка, росла! Зразу така, як мишка, була, потім, як буряк, потім, як кулак, потім, як два, а наприкінці стала така, як дідова голова…
Тішиться дід, аж не знає, де стати. «Час, – каже, – нашу ріпку рвати!» Пішов він на город – гуп-гуп! Узяв ріпку за зелений чуб: тягне руками, уперся ногами, – мучився, потів увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.
Кличе дід бабу Марушку: «Ходи, бабусю, не лежи, мені ріпку вирвати поможи!»
Пішли вони на город – гуп-гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда – за плече. Тягнуть, аж піт тече. Смикає дід ріпку за гичку, смикає баба діда за сорочку, працюють руками, упираються ногами. Промучилися увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.
Кличе баба дочку Мінку: «Ходи, доню, не біжи, нам ріпку вирвати поможи!»
Пішли вони на город – гуп-гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда – за сорочку, дочка бабу – за торочку. Тягнуті, руками, упираються ногами.
Промучились увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.
Кличе дочка собачку Хвінку: «Ходи, Хвіночко, не біжи, нам ріпку вирвати поможи!»
Пішли вони на город – гуп-гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда – за сорочку, дочка бабу – за торочку, собачка дочку – за спідничку. Тягнуть руками, упираються ногами. Промучились увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.
Кличе собачка кицю Варварку: «Ходи, Варварочко, не лежи, нам ріпку вирвати поможи!»
Пішли вони на город – гуп-гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда – за сорочку, дочка бабу – за торочку, собачка дочку – за спідничку, киця собачку за хвостик. Тягнуть і руками, і зубами, упираються ногами. Промучились увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.
Кличе киця мишку Сіроманку: «Ходи, Сірочко, не біжи, нам ріпку вирвати поможи!»
Пішли вони на город – гуп-гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда – за сорочку, дочка бабу – за торочку, собачка дочку – за спідничку, киця собачку – за хвостик, мишка кицю – за лапку.
Як потягли – та й покотилися.
Упала ріпка на діда Андрушку, дід – на бабу Марушку, баба – на дочку Мінку, дочка – на собачку Хвінку, собачка – на кицю Варварку, а мишка – шусть у шпарку!
Мораль казки Ріпка
Не треба бути самовпевненим і гордим, а треба просити допомоги у інших. Треба бути дружним і співпрацювати з різними людьми (або тваринами). Треба цінувати навіть найменший внесок у спільну справу.
Кінець.
Перевірте чи запамʼятала дитина казку Ріпка. Задайте їй кілька запитань!
- Якого кольору був чуб ріпки?
- А) Зеленого
- Б) Червоного
- В) Жовтого
- Г) Синього
- Вірна відповідь: А) Зеленого
- Як звали дочку діда і баби?
- А) Маринка
- Б) Мотря
- В) Маня
- Г) Мінка
- Вірна відповідь: Г) Мінка
- Хто з тварин був товаришкою киці?
- А) Собачка
- Б) Мишка
- В) Курка
- Г) Качка
- Вірна відповідь: Б) Мишка
