Як Зайченятко маму любило

Казка на ніч для дітей про зайчика. Як Зайченятко маму любило

Опис казки про зайчика: Як Зайченятко маму любило

Це ідеальна казка на ніч про Зайчика, яка демонструє безмежну любов між батьками та дітьми. У цій казці для дітей ви дізнаєтеся, як Зайченятко та Зайчиха вимірювали свою любов різними способами.

Читайте онлайн казку на ніч: Як Зайченятко маму любило!

Маленьке Зайченятко готувалося до сну та міцно трималося за довгі вуха мами Зайчихи.

Воно хотіло бути впевненим, що мама його слухає.

— Здогадайся, як я тебе люблю, — сказало Зайченятко.

— Ой, я не думаю, що я зможу здогадатися, — сказала Зайчиха.

— Ось так, — сказало Зайченятко, розтягнувши руки так широко, як могло.

Зайчиха мала ще довші руки. — А я люблю тебе ось так, — сказала вона і розтягнула свої руки.

Гм.., це багато, подумало Зайченятко. — Я люблю тебе так високо, як я можу дістати, — сказало Зайченятко.

— Я люблю тебе так високо, як я можу дістати, — сказала Зайчиха та підняла руку вверх.

Це досить високо, подумало Зайченятко. Я б хотів мати такі руки. Тоді Зайченятко перевернулося догори ногами і дісталося до стовбура дерева своїми лапками. — Я люблю тебе аж до моїх пальчиків! — сказало воно.

— А я теж люблю тебе аж до твоїх пальчиків, — сказала Зайчиха, підкинувши його над своєю головою.

— А я люблю тебе так сильно, як високо я можу стрибати, — посміхнулася Зайчиха — і вона стрибнула так високо, що її вуха торкнулися гілок над нею.

Це дуже-дуже високо, подумало Зайченятко. Я б хотів стрибати так само. — Я люблю тебе аж до кінця дороги, де річка починається, — закричало Зайченятко.

— Я люблю тебе через річку і через гори, — сказала Зайчиха.

Це дуже-дуже далеко, подумало Зайченятко. Воно було занадто сонне, щоб продовжувати думати. Тоді Зайченятно подивилося на зорі на небі. Ніщо не може бути далі, ніж небо.

— Я люблю тебе аж до місяця, — сказало воно і закрило очі.

— Ой, це далеко, — сказала Зайчиха. — Це дуже-дуже далеко. Зайчиха поклала Зайченятко у його ліжечку з листя, нахилилася і поцілувала його з побажанням на добраніч.

Потім вона лягла поруч і прошепотіла з посмішкою: — Я люблю тебе аж до місяця і назад.

Так Зайченятко та Зайчиха в обіймах заснули під зоряним небом.

А всім, хто читав цю казку, бажаємо солодких снів і любові до місяця і назад.

Вам сподобалося?

Натисніть на зірочку, щоб оцінити!

Середня оцінка: 4.8 / 5. Кількість голосів: 44

Голосів поки немає! Будьте першими, хто поставить оцінку!

Навігація по записам:

Поділіться або збережіть собі цей запис: