Опис казки про зайчика: Як Зайченятко маму любило
Це ідеальна казка на ніч про Зайчика, яка демонструє безмежну любов між батьками та дітьми. У цій казці для дітей ви дізнаєтеся, як Зайченятко та Зайчиха вимірювали свою любов різними способами.
Читайте онлайн казку на ніч: Як Зайченятко маму любило!
Маленьке Зайченятко готувалося до сну та міцно трималося за довгі вуха мами Зайчихи.
Воно хотіло бути впевненим, що мама його слухає.
— Здогадайся, як я тебе люблю, — сказало Зайченятко.
— Ой, я не думаю, що я зможу здогадатися, — сказала Зайчиха.
— Ось так, — сказало Зайченятко, розтягнувши руки так широко, як могло.
Зайчиха мала ще довші руки. — А я люблю тебе ось так, — сказала вона і розтягнула свої руки.
Гм.., це багато, подумало Зайченятко. — Я люблю тебе так високо, як я можу дістати, — сказало Зайченятко.
— Я люблю тебе так високо, як я можу дістати, — сказала Зайчиха та підняла руку вверх.
Це досить високо, подумало Зайченятко. Я б хотів мати такі руки. Тоді Зайченятко перевернулося догори ногами і дісталося до стовбура дерева своїми лапками. — Я люблю тебе аж до моїх пальчиків! — сказало воно.
— А я теж люблю тебе аж до твоїх пальчиків, — сказала Зайчиха, підкинувши його над своєю головою.
— А я люблю тебе так сильно, як високо я можу стрибати, — посміхнулася Зайчиха — і вона стрибнула так високо, що її вуха торкнулися гілок над нею.
Це дуже-дуже високо, подумало Зайченятко. Я б хотів стрибати так само. — Я люблю тебе аж до кінця дороги, де річка починається, — закричало Зайченятко.
— Я люблю тебе через річку і через гори, — сказала Зайчиха.
Це дуже-дуже далеко, подумало Зайченятко. Воно було занадто сонне, щоб продовжувати думати. Тоді Зайченятно подивилося на зорі на небі. Ніщо не може бути далі, ніж небо.
— Я люблю тебе аж до місяця, — сказало воно і закрило очі.
— Ой, це далеко, — сказала Зайчиха. — Це дуже-дуже далеко. Зайчиха поклала Зайченятко у його ліжечку з листя, нахилилася і поцілувала його з побажанням на добраніч.
Потім вона лягла поруч і прошепотіла з посмішкою: — Я люблю тебе аж до місяця і назад.
Так Зайченятко та Зайчиха в обіймах заснули під зоряним небом.
А всім, хто читав цю казку, бажаємо солодких снів і любові до місяця і назад.
