Сучасні казки про котика

Казки про котиків та їх пригоди для дітей

У світі казок, яскравих фантазій та незабутніх пригод, немає кращого способу перенести дитину в казкову реальність, ніж розповіді про чарівного Котика. Його пригоди захоплюють, навчають і розвивають уяву маленьких читачів. Ми збираємося погрузити вас у світ українських казок про цього милого персонажа. Ці казки, що сповнені веселощів, дружби та важливих життєвих уроків. Запрошуємо вас разом зі своїми малюками зануритися в цей чарівний світ казок про Котика.

Коротка казки про котиків:

1. Котик, який хотів стати лікарем
2. Котик і сонячний промінь
3. Котик Персик і його подруга Лапка

Однією з головних особливостей сучасних казок є їх легкість для розуміння дітьми. Тексти сучасних казок написані так, щоб діти могли легко зрозуміти їх зміст і насолоджуватися читанням.

Читайте інші казки про котика для дітей онлайн українською

Казка «Котик, який хотів стати лікарем»

Опис казки: казка розповідає про котика Мурчика, який мріяє стати лікарем після того, як бачить, як його господиня допомагає хворим людям і тваринам. Одного разу Мурчик знаходить загублене і хворе кошеня Тома, і разом із господинею допомагають йому одужати. Том визнає Мурчика своїм героєм і пропонує стати його другом, щоб разом вчитися медицині та допомагати іншим. Казка закінчується тим, що господиня підтримує їхню дружбу і мрії, бажаючи їм успіху.

Давайте читати казку про Котика, який хотів стати лікарем!

Був собі котик, якого звали Мурчик. Він жив у великому місті зі своєю господинею, яка була лікарем. Мурчик дуже любив свою господиню і завжди супроводжував її до роботи в лікарню. Там він бачив, як вона допомагала хворим людям і тваринам, і дуже захоплювався її професією. Мурчик мріяв стати лікарем, як його господиня, і вивчати медицину.

Одного разу, коли вони поверталися додому, Мурчик побачив на вулиці маленьке кошеня, яке лежало без руху під деревом. Воно було схудле, забруднене й сумне. Мурчик підбіг до нього й запитав:

• Привіт, як тебе звати? Чому ти тут сам?

Кошеня підняло голову і промовило слабким голосом:

• Привіт, мене звуть Том. Я загубився і не можу знайти свою маму. У мене болить животик і я не їв уже два дні.

Мурчик засумнівся і подумав:

• Ой, це ж така біда! Як же йому допомогти? Якби я був лікарем, я б знав, що робити.

У цей час поблизу зупинилася машина його господині. Вона вийшла з неї і побачила Мурчика та кошеня.

• Ого, хто це в нас тут? — запитала вона. — Це твій друг?

Мурзик поспішно розповів їй про Тома і його проблеми.

• Ну що ж, давайте заберемо його до нас — сказала господиня. — Можливо, я зможу йому допомогти.

Вона поклала кошеня в кошик і посадила Мурчика поруч. Потім вони поїхали до їхнього будинку.

Там господиня оглянула Тома і сказала:

• Він захворів і недоїдав. Треба йому дати ліки й хороше харчування. Але не хвилюйся, він скоро одужає.

Вона дала Тому таблетку й налила йому молока. Кошеня випило молоко й почало причмокувати.

• Дякую тобі, добра пані — сказало воно. — Ти мене врятувала.
• Нема за що — відповіла господиня. — Але не тільки я тобі допомогла. Це Мурчик знайшов тебе і привів до мене. Він теж хоче стати лікарем.

Том подивився на Мурчика і сказав:

• Справді? Тоді ти мій герой! Ти дуже сміливий і добрий. Я хочу бути твоїм другом.

Мурчик засміявся і обняв Тома.

• Я теж хочу бути твоїм другом — сказав він. — Ми будемо разом вчитися медицині й допомагати всім, хто потребує.

Господиня посміхнулася і погладила їх обох.

• Я рада, що ви знайшли один одного — сказала вона. — Я думаю, ви будете чудовими лікарями. А зараз давайте підемо спати, бо завтра нас чекає новий день.

Вона поклала їх на свою ліжко і прикрила ковдрою. Мурзик і Том заснули, тримаючись за лапки. Вони мріяли про своє майбутнє, про те, як вони будуть лікувати людей і тварин, і про те, як вони завжди будуть разом.

Кінець.

Мораль казки про Котика, який хотів стати лікарем

Казка підкреслює важливість дружби, співпраці та допомоги один одному. Вона надихає дітей бути відкритими до нових знайомств і дружити з тими, хто поділяє їхні мрії та цінності. Казка також вчить, що важливо допомагати іншим та слідувати своїм покликанням, незалежно від того, наскільки незвичайним воно може здатися.

Казка «Котик і сонячний промінь»

Опис казки: казка про Сплячка, котика, який завжди спав. Він дізнається, що сон — подарунок від Сонця, і зустрічає хлопчика, який пропонує стати його другом. Сплячок погоджується, але прохає хлопчика не забирати його з улюбленого місця на промені. Вони стають найкращими друзями й щодня приходять спати на промені, відкриваючи для Сплячка нові пригоди та радість життя. 

Давайте читати казку про Котика і сонячний промінь!

Жив собі на світі котик, який дуже спати. Він спав усюди й завжди, коли мав таку можливість. Він не любив гратися з іншими котиками, бо вони заважали йому спати. Він називав себе Сплячком.

Одного разу Сплячок почув від своєї подруги Пушинки, що десь у парку є найкраще місце для сну. Там є м’яка лавка, на якій можна розтягнутися, і сонячний промінь, який гріє і ласкає.

• Я сама там спала вчора, — казала вона. — Там так затишно й тепло, що ти не захочеш прокидатися.
• А де саме воно знаходиться? — запитав Сплячок.
• Треба йти по алеї до великого фонтану, а потім повернути направо і пройти через квітник. Там ти побачиш зелену лавочку біля дерева. А на лавочці саме той промінь.
• Це звучить дуже спокусливо, — сказав Сплячок. — Але чи не небезпечно там?
• Небезпечно? Навіщо? — здивувалася Пушинка. — Там немає жодних собак або людей. Там тихо і спокійно.
• Ну, тоді я піду подивитися на це місце, — вирішив Сплячок. — Може, ти підеш зі мною?
• Не можу, — відповіла Пушинка. — У мене зараз справи. Але ти не заблукай і повертайся скоро.

Сплячок попрощався з Пушинкою і побіг по алеї до великої фонтани. Він був так захоплений своєю метою, що не помітив, як промайнули поруч голуб, бджола й метелик.

• Куди цей котик так поспішає? — цікавилася бджола.
• Може, він шукає собі солодощi? — запропонував метелик.
• Не думаю, — сказав голуб. — Виглядає вiн дуже сонним i втомленим.
• Тодi хай йому щастить, — побажала бджола.

Сплячок добрався до великого фонтану i повернув направо. Вiн пробрався через квiтник i побачив перед собою зелену лавочку бiля дерева. На лавочцi свiтився яскравий сонячний промiнь. Сплячок пiдiйшов до неї i обережно витягнув лапку. Вiн доторкнувся до променя i облизнув його. Вiн був справдi теплим i м’яким!

• О, як це чудово! — вигукнув Сплячок. — Це найкраще, що я коли-небудь вiдчував!

Вiн пiдскочив на лавочку i почав валятися на промені. Він валявся i валявся, аж доки не заспокоївся. Він відчував себе таким щасливим i розслабленим, що аж захотілося спати.

• Я трохи посплю тут, на лавочці, — подумав Сплячок. — А потім я знову буду валятися на промені.

Він знайшов собі м’яке місце на промені і скрутився клубочком, закрив очі й заснув.

Але не пройшло й години, як він почув голос:

• Ей, ти, котик! Що ти робиш тут?

Сплячок вiдкрив очi i побачив над собою маленького хлопчика. Вiн дивився на нього із цiкавiстю i усмiшкою.

• Я… я… — заплутався Сплячок. — Я просто хотiв поспати трохи.
• Поспати? — перепитав хлопчик. — Ти спиш усе своє життя! Ти не хочеш гратися з iншими котиками, бо тобi заважає сон?
• Нi, я не хочу, — сказав Сплячок. — Я дуже люблю спати i не могу стриматися.
• Любиш спати? — спитав хлопчик. — А чому тодi ти не дякуєш тим, хто дарує тобi сон? Ти знаєш, що сон не приходить сам собою? Ти знаєш, що сон дається нам Сонцем?
• Сонцем? — перепитав Сплячок.
• Так, Сонцем, — пiдтвердив хлопчик. — Воно свiтить i гріє нас кожного дня i дає нам енергію i життя. А коли воно заходить за горизонт, воно дає нам сон, щоб ми могли вiдпочити i мрiяти. Сон — це наш подарунок від Сонця.
• Ой, я не знав цього, — сказав Сплячок. — Я думав, що сон просто є.

• Ну, тепер ти знаєш, — сказав хлопчик. — А тепер я хочу запропонувати тобі щось.
• Що саме? — запитав Сплячок.
• Я хочу, щоб ти став моїм другом, — сказав хлопчик. — Я буду дбати про тебе й годувати тебе. А ти будеш гратися зі мною.
• Але я ж так люблю спати, — запротестував Сплячок.
• Ти можеш спати, коли захочеш, — запевнив хлопчик. — Але не все своє життя. Ти маєш бачити світ і веселитися. Я покажу тобі багато цікавих речей і місць. Ти не пошкодуєш.

Сплячок подумав трохи і вирішив погодитися.

• Добре, я стану твоїм другом, — сказав він. — Але тільки якщо ти обіцяєш мені одну річ.
• Що ж? — запитав хлопчик.
• Обіцяй мені, що ти ніколи не забереш мене із цього місця, — сказав Сплячок. — Це моє улюблене місце для сну. Я хочу завжди спати на цьому промені.
• Обіцяю, — сказав хлопчик. — Це буде наше спільне місце. Ми будемо приходити сюди кожного дня і спати на цьому промені.

І так вони і зробили. Сплячок і хлопчик стали найкращими друзями й завжди приходили до парку на зелену лавочку біля дерева. Там вони спали на сонячному промені і мріяли про свої пригоди. А Сонце дивилося на них із неба й посміхалося.

Мораль казки: Котик і сонячний промінь

Спілкуйся з іншими, відкривай нові можливості та насолоджуйся життям.

Казка «Котик Персик і його подруга Лапка»

Опис казки: у цій казці маленький котик на ім’я Персик любить молоко й хоче поділитися цим улюбленим напоєм зі своїми друзями. Але кожен із його друзів має свої власні уподобання: мишка Миколка любить сир, ворона Карка п’є сік, а голуб Гриць п’є воду. Персик розуміє, що може бути щасливим тільки з тим, хто також любить молоко. Він знаходить Лапку в магазині, яка також любить молоко, і вони стають нерозлучними друзями.

Давайте читати казку про котика Персика і його подругу Лапку!

Жив собі на світі котик на імʼя Персик. Він дуже любив молоко й пив його кожного дня. Він мав гарну хатинку, де жили його господарі — мила дівчинка Маша і її батьки. Вони теж любили Персика і дбали про нього.

Одного разу Персик вирішив піти на прогулянку по місту. Він хотів побачити своїх друзів — мишку Миколку, ворону Карку й голуба Гриця. Вони часто гралися разом і розважалися.

Персик пішов до парку й побачив, що Миколка сидить на лавці і їсть сир.

• Миколку, привіт! — сказав Персик. — Підемо гратися!
• Привіт, Персику! — відповів Миколка. — Звичайно, я піду з тобою. Але спочатку я маю з’їсти свій сир. Ти не хочеш скуштувати?
• Ні, дякую. Я не люблю сир. Я люблю молоко.
• Ну, як хочеш. Але сир дуже корисний і смачний.

Миколка з’їв свій сир і вони побігли до дерева, де жила Карка. Там вони побачили, що Карка сидить на гілці і клює горіх.

• Карко, привіт! — закричав Персик. — Приєднуйся до нас!
• Кар-кар! — закаркала Карка. — Не можу, я клюю горіх.
• А ти не хочеш випити молока? — запитав Персик.
• Ні, дякую. Я не п’ю молоко. Я п’ю сік.
• Ну, як хочеш. Але молоко дуже корисне і смачне.

Персик і Миколка побігли до даху будинку, де жив Гриць. Там вони побачили, що Гриць стоїть на кришці й голубить звуками.

• Грицю, привіт! — закричав Персик. — Приєднуйся до нас!
• Гу-гу! — загугукав Гриць. — Не можу, я голублю звуками.
• А ти не хочеш випити молока? — запитав Персик.
• Ні, дякую. Я не п’ю молоко. Я п’ю воду.
• Ну, як хочеш. Але молоко дуже корисне і смачне.

Персик засмутився, що немає з ким поділитися своїм улюбленим напоєм. Він подумав, що може бути щасливим тільки з тим, хто також любить молоко. Він вирішив піти до магазину й купити собі банку молока.

Він прийшов до магазину й побачив, що на полиці стоїть багато банок молока. Він обрав одну з них і підійшов до каси. Там він побачив, що за касою сидить кицька на імʼя Лапка. Вона дуже схожа на Персика, тільки її шерсть була рожевого кольору.

• Привіт, я Лапка. — сказала вона. — Що ти хочеш купити?
• Привіт, я Персик. — відповів він. — Я хочу купити молоко.
• О, я теж люблю молоко! — вигукнула Лапка. — Це мій улюблений напій!
• Справді? — зрадів Персик. — Тоді може бути, ти пограєш зі мною?
• Звичайно! — погодилася Лапка. — Але спочатку я маю закрити магазин.

Лапка закрила магазин і вони побігли до парку. Там вони випили молоко й почали гратися. Вони гралися в схованки, у ловиськи, дули бульки й у багато інших ігор. Вони дуже добре проводили час і раділи, що знайшли один одного.

Персик подумав, що це найкращий день у його житті. Він зрозумів, що Лапка — це його справжня подруга й що вони створені один для одного.

І з того часу вони стали нерозлучними друзями й завжди пили молоко разом.

Казка закінчилася.

Мораль казки Котик Персик і його подруга Лапка

Справжні друзі виявляються тими, хто має спільні інтереси та цінності.