Опис казки: Лисиця та рак
Казка про те, як лисичка намагалася насміхатися з рака, який виліз на камінь і точив свої клешні. Вона дізналася від нього, що він колись ходив по воду сім років, а потім розлив її на порозі. Вона запропонувала йому змагатися в швидкості бігу до осики, але рак ухитрився учепитися за її хвіст і добіг першим. Лисичка була дуже здивована і засоромлена, а рак показав їй, що він не такий невмілий, як вона думала.
Казка вчить дітей про те, що не треба судити за зовнішністю і глузувати з чужих недоліків.
Слухати онлайн аудіоказку: Лисиця та рак
Читати онлайн казку для дітей: Лисиця та рак
Біжить лисичка полем. Добігав до річки, аж дивиться — рак виліз із води на камінь та клешні точить, щоб гостріші були.
— Здоров був, раче! — каже йому лисичка. — 3 тим днем, що сьогодні! Це ти, мабуть, до косовиці готуєшся, що клешні об камінь гостриш?
Поздоровкався і рак та й каже:
— Я клешнями роблю те, що ти зубами; так треба, щоб гостріші були.
А лисичка тоді йому:
— Тепер я бачу, чого з тебе люди сміються, розказуючи, як ти сім літ по воду ходив, та й ту на порозі розлив! Як його ходити, коли на ногах зуби? Признайся, що таки правду люди говорять про тебе!
— Може, колись теє і правдою було, та тепер брехнею стало! Ось коли хочеш, то давай побіжимо наввипередки. Я тобі ще на один скок уперед ходу дам. Біжим до тієї осички, що стоїть онде на узліссі.
— Як так, то й так, — каже лисиця.
Повернулася до лісу, стала на один скок уперед проти рака та й дожидав, коли той звелить бігти. А рак, учепившись клешнями за лисиччиного хвоста, підібгав усі вісім своїх ніг та й гукнув:
— Но!
От лисичка й подалась вподовж поля. Добігає до осики, повернулась, щоби подивитись, а де той рак чимчикує, аж чує позад себе:
— Та й забарилася ти, лисичко! Я вже й на осику лазив, усе визирав, чи скоро ти прибіжиш.
Дуже здивувалася лисичка, аж рота роззявила:
— Чи то ж видано! — каже.
І більш не сміялася з рака.
