Лисиця на зимівлі у вовка

Вовк на зиму збудував собі нову хату, а в лисиці була стара, розвалена. Настала зима. Лисиця гнулась, гнулась від холоду, тяжко їй стало переносити морози. Прийшла вона до вовка й каже:

— Вовчику-братику, пусти мене до себе перезимувать.

— Ні, сестро, мені самому тісно.

— Та ти дозволь мені хоч у твоєму дворі жить.

— Ну, та бог із тобою, у дворі живи.

Побула вона у дворі день, од холоду тремтіла, аж зубами клацала. Підійшла до хати і знов почала прохать вовка:

—Вовчику-братику, пусти мене в хату, а то я зовсім заклякла.

— Ні, у хату не пущу, ти будеш мені мішать.

— Та пусти мене хоч на часочок, я обігріюсь.

— Ну, погріться можна.

Утислась лисиця в хату, обігрілась і стала там жить. Забралась на піч і лежить, одкинувши хвіст. Настала ніч. Вовк заснув, а лисиці не спалось, од голоду живіт підтягло. Прислухалась вона: вовк спить. Злізла з печі й почала шастать по всіх кутках і закапелочках. Обнишпорила всю хату — ніде не знайшла собі їжі. Вийшла потихеньку в сіни, почала й там нишпорить. Намацала горщик із маслом і дві смажені гуски. Лисицю оскома брала зараз же поїсти знахідку, та побоялась, щоб вовк не вигнав її з хати. А далі поклала ті ласощі біля сінешних дверей, а сама вернулась у хату, злізла на піч, лягла і хропе, як ніби ніде не бувала.

Ранком, тільки почало розвиднятися, лисиця підхопилась, почухалась і каже вовкові:

— На сьогодні мене прохали в куми, так я думаю зараз побігти, а в обід вернусь.

— Та то діло твоє, гляди сама, я тебе не держу.

Лисиця подалась. Вискочивши а хати, вона взяла із собою масло й гусей і побігла в кущі. Сиділа лисиця в лозах до самого обіду, поки поїла все масло й гусей. В обідню пору лисиця заявилась до вовка. Вовк налагодився обідать, кинувся в сіни за стравою, аж там і запаху не зосталось гусячого. Вовкові досадно стало. Сердивсь, лаявсь, сварився — і сам не знав, на кого. Лисиця бачить, що вовк не у своїй тарілці, і каже:

— Не подумай, братику, на мене, ти сам знаєш, що я до самого ранку на печі лежала, а потім пішла в куми й ось тіко вернулась.

— Та ні, я на тебе не пиняю; це схоже Мишка-кудлань нашкодив. От лиха личина, що ж ми тепер будемо обідать?

— Не сумуй, вовче, сьогодні як-небудь переживем голодні, а завтра що бог дасть, нам голодать не привикать.

Лисиця залізла на піч, ноги витягла, хвіст одкинула й лежала… А вовк голодний корчився: із боку на бік повертався, і живіт біднязі до самої спини підтягнуло, у животі кавкало, бурчало. Переночували вони, вовк і каже:

—Іди ти, сестро, роздобудь чого-небудь на обід, а то я охляв, не здужаю бігать. У тебе шуба тепла, не так скоре замерзнеш, і ти здатніша на хитрощі.

Лисиця одмагаться не стала, бо не з руки було не послухаться вовка; за це він міг вигнать її з хати. Пішла вона на роздобутки. Вийшла в поле, а холод був лютий. Пробігла вона по шляху з версту, звернула з дороги, лягла в рів, притаїлась і ждала. Так як через півгодини їхав мужик у город, віз різаного барана на продажу. Лисиця побачила, що мужик од холоду здорово вкутався, налагодилась його обібрать. Підождала, поки мужик проїхав її, догнала мужика, плигнула на сани й почала довбатися в санях. Розгорнула рядно й ну викидать звідти шматки баранини. Викидала всю баранину й сама сплигнула. Підібрала всі шматки докупи, наїлась гарненько, решту баранини зарила в сніг, а обгризені кістки понесла до вовка. Вовк погриз ті кістки, не наївся, а тільки губи помазав.

На другий день вовк знов посилав лисицю на роздобичу, а вона йому сказала:

— Ти, вовче, тепер попробуй сам роздобути обід, а то я собак боюсь.

— А де ж ти його береш, що тебе собаки чують?

— Та я ходила на село й там у одного чоловіка повну комору м’яса провідала.

— А навіщо йому м’ясо?

— Так він же торгує ним.

Подавсь вок до села. Зайшов із городів і почав приглядатися, де та комора стоїть, у якій повно м’яса. По запаху пішов навмання і справді наткнувсь на комору, де висіла різана баранина. Вовк почав ходить кругом, приглядавсь, де б знайти дірку, у яку можна було б пробраться. Підійшов до дверей, а там дірка. Вовк хоч і догадувавсь, що він не пролізе, а все-таки захотілось йому попробувать, уткнуть свою морду в ту дірку. Попробував — голова не влазить, а запах м’яса іще дужче роздратував його. Йому почулось, що м’ясо лежить якраз над діркою. Вовк просунув туди передню лапу й почав нею мацать, шукать м’ясо. А над самою діркою та стояв капкан; поставлений був, щоб не забралась до баранини кішка. Капкан як клацнув та вовка за ногу. Вовк виривавсь, виривавсь із капкана й нічого не міг поробить. На ранок господар пішов до комори й побачив вовка, узяв ціп і убив його. Осталась тоді лисиця сама господарювать у вовчій хаті.

Вам сподобалося?

Натисніть на зірочку, щоб оцінити!

Середня оцінка: 3.3 / 5. Кількість голосів: 12

Голосів поки немає! Будьте першими, хто поставить оцінку!

Навігація по записам:

Поділіться або збережіть собі цей запис:

' ); iframeDoc.close(); setTimeout(function() { try { iframe[0].contentWindow.focus(); iframe[0].contentWindow.print(); setTimeout(function() { iframe.remove(); }, 1000); } catch (e) { debugLog('Помилка друку через iframe: ' + e.message); iframe.remove(); printImageSafari(src, alt); } }, 500); }; tempImg.onerror = function() { debugLog('Помилка завантаження зображення для друку'); printImageSafari(src, alt); }; tempImg.src = src; } // Safari print method function printImageSafari(src, alt) { var tempImg = new Image(); tempImg.onload = function() { var imgWidth = tempImg.naturalWidth; var imgHeight = tempImg.naturalHeight; var aspectRatio = imgWidth / imgHeight; // Simple orientation detection: if width > height = landscape var isLandscape = aspectRatio > 1.0; var pageOrientation = isLandscape ? 'landscape' : 'portrait'; debugLog('Safari друк - Орієнтація: ' + pageOrientation + ' (співвідношення: ' + aspectRatio.toFixed(2) + ')'); var printWindow = window.open('', '_blank', 'width=800,height=600'); if (printWindow) { var printStyles = generateSimplePrintStyles(pageOrientation); printWindow.document.write( '' + 'Print Coloring Image' + '' + '' + '' + '' + '' ); printWindow.document.close(); } else { window.open(src, '_blank'); } }; tempImg.onerror = function() { window.open(src, '_blank'); }; tempImg.src = src; } // Mobile print method function printImageMobile(src, alt) { var printWindow = window.open(src, '_blank'); if (!printWindow) { if (confirm('Щоб надрукувати зображення на мобільному пристрої, відкрийте зображення в новій вкладці та скористайтеся опцією "Поділитися" → "Друк".')) { window.location.href = src; } } } // Generate enhanced print styles for desktop with precise 2-3cm margins function generateEnhancedPrintStyles(orientation, marginMm) { var marginSize = marginMm + 'mm'; return '@page { ' + 'size: A4 ' + orientation + '; ' + 'margin: ' + marginSize + '; ' + 'margin-top: ' + marginSize + '; ' + 'margin-bottom: ' + marginSize + '; ' + 'margin-left: ' + marginSize + '; ' + 'margin-right: ' + marginSize + '; ' + '} ' + '* { ' + 'margin: 0; ' + 'padding: 0; ' + 'box-sizing: border-box; ' + '} ' + 'html, body { ' + 'width: 100%; ' + 'height: 100%; ' + 'margin: 0; ' + 'padding: 0; ' + 'background: white; ' + 'font-size: 0; ' + '} ' + '.print-page { ' + 'width: 100%; ' + 'height: 100vh; ' + 'display: flex; ' + 'align-items: center; ' + 'justify-content: center; ' + 'page-break-inside: avoid; ' + '} ' + '.print-container { ' + 'width: 100%; ' + 'height: 100%; ' + 'display: flex; ' + 'align-items: center; ' + 'justify-content: center; ' + 'box-sizing: border-box; ' + '} ' + '.print-image { ' + 'max-width: 100%; ' + 'max-height: 100%; ' + 'width: auto; ' + 'height: auto; ' + 'object-fit: contain; ' + 'display: block; ' + 'border: none; ' + '} ' + '@media print { ' + '@page { ' + 'size: A4 ' + orientation + '; ' + 'margin: ' + marginSize + ' !important; ' + 'margin-top: ' + marginSize + ' !important; ' + 'margin-bottom: ' + marginSize + ' !important; ' + 'margin-left: ' + marginSize + ' !important; ' + 'margin-right: ' + marginSize + ' !important; ' + '} ' + 'html, body { ' + 'width: 100% !important; ' + 'height: 100% !important; ' + 'margin: 0 !important; ' + 'padding: 0 !important; ' + 'background: white !important; ' + '-webkit-print-color-adjust: exact !important; ' + 'color-adjust: exact !important; ' + 'print-color-adjust: exact !important; ' + '} ' + '.print-page { ' + 'width: 100% !important; ' + 'height: 100vh !important; ' + 'display: flex !important; ' + 'align-items: center !important; ' + 'justify-content: center !important; ' + 'page-break-inside: avoid !important; ' + '} ' + '.print-container { ' + 'width: 100% !important; ' + 'height: 100% !important; ' + 'display: flex !important; ' + 'align-items: center !important; ' + 'justify-content: center !important; ' + 'box-sizing: border-box !important; ' + '} ' + '.print-image { ' + 'max-width: 100% !important; ' + 'max-height: 100% !important; ' + 'width: auto !important; ' + 'height: auto !important; ' + 'object-fit: contain !important; ' + 'display: block !important; ' + 'border: none !important; ' + '} ' + '}'; } // Simplified print styles for Safari/fallback with margins function generateSimplePrintStyles(orientation) { return '@page { ' + 'size: A4 ' + orientation + '; ' + 'margin: 15mm; ' + '} ' + '* { ' + 'margin: 0; ' + 'padding: 0; ' + '} ' + 'body { ' + 'margin: 0; ' + 'padding: 0; ' + 'background: white; ' + 'text-align: center; ' + '-webkit-print-color-adjust: exact; ' + 'color-adjust: exact; ' + '} ' + '.print-container { ' + 'width: 100%; ' + 'height: 100vh; ' + 'display: flex; ' + 'align-items: center; ' + 'justify-content: center; ' + '} ' + '.print-image { ' + 'max-width: 100%; ' + 'max-height: 100%; ' + 'width: auto; ' + 'height: auto; ' + 'object-fit: contain; ' + '} ' + '@media print { ' + '@page { ' + 'size: A4 ' + orientation + '; ' + 'margin: 15mm !important; ' + '} ' + 'body { ' + '-webkit-print-color-adjust: exact !important; ' + 'color-adjust: exact !important; ' + '} ' + '.print-image { ' + 'max-width: 100% !important; ' + 'max-height: 100% !important; ' + 'object-fit: contain !important; ' + '} ' + '}'; } });