Ліза та її мрії про дракона

Казка для дітей про драконів. Ліза та її мрії про дракона

Опис казки: Ліза та її мрії про дракона

Ліза більше за все на світі любила драконів. Вона мріяла мати все, що бачила у формі дракона або із зображенням дракона. Але чи існують справжні живі дракони? Прочитайте цю історію та дізнайтеся більше про захоплюючих істот, які живуть на нашій планеті.

Читайте онлайн казку: Ліза та її мрії про дракона!

Величезний дракон летів над річкою, а на його спині сиділи дівчинка. Ліза міцно обіймала дракона за шию. Вона мружилася від яскравого сонячного світла і сміялася. Три мухи вже влетіли їй до рота, але їй було байдуже. Дракон летів швидко, і кучеряве волосся Лізи розвівалося на вітрі. Це було чудово!

Раптом вона почула дзвінок. Це щось з вулиці? Або дверний дзвінок? 

«О, це мій будильник!» — зрозуміла Ліза у своєму сні. 

І вона була права. Настало ранок, і її будильник дзвонив, щоб розбудити її. Сон про дракона почав зникати. Ліза зітхнула, вимкнула свій будильник у формі драконячого яйця. Вона виповзла з-під своєї рожевої ковдри з драконами й потягнулася. Потім Ліза повернула всі іграшкові дракони на полиці так, щоб вони дивилися у вікно. Вона погладила дракона на своїй подушці й пішла вдягатися. Після сніданку вона взяла свою шкільну сумку, на якій два дракони видихали вогонь, і сіла в машину до своєї мами, де весело махала ногами й дивилася у вікно, щоби побачити, що відбувається цього ранку.

Одна з перших речей, яку вона побачила, була реклама нового фільму про пригоди з драконами.

«Мамо,» — сказала вона, — «Ти бачила той плакат? Буде новий фільм про драконів! Можемо ми піти на нього в кіно? Будь ласка, дуже тебе прошу? І чи не купиш ти мені м’яку іграшку дракона, як на плакаті?» 

«Ох, будь ласка, Лізо, у тебе вже є більше ста драконів! Ми можемо піти в кіно в суботу, якщо хочеш, але тобі дійсно не потрібно більше драконів!» — відповіла їй мама.

«Але мамо, цей виглядав таким милим!» — сказала Ліза. Її мама зітхнула. Вони припаркувалися біля школи, і вона відчинила двері, щоб донька вийшла. «Добре, Лізо, давай укладемо угоду. Якщо твій твої шкільні оцінки будуть таким же хорошим, як минулого разу, я куплю тобі дракона. Згода?» 

Ліза кивнула й побігла з великою посмішкою на обличчі до шкільних дверей. Але її частина угоди була не такою простою для виконання. Вона вже була в третьому класі, і вони вчили багато складних речей. Таблиці множення, ділення, складні слова! Тим не менш, Ліза дуже хотіла того дракона, тому вона докладала максимум зусиль кожного дня. Вдома вона вже зробила місце на полиці для нового дракона. У кінці семестру, коли діти отримали свої табелі, Лізин був один із найкращих. 

Її батьки були вражені. 

«Вау, це чудово! Ти, очевидно, дуже старалася цього року,» — сказали вони. Як винагороду, вони взяли Лізу в кафе. Ліза сподівалася, що її мама пам’ятала про їхню угоду й що після цього вони підуть у магазин іграшок купити дракона. Вони зʼїли пиріжки та кекси в кафе і, звичайно, пішли до торгового центру. Але коли вони зайшли всередину, її мама повернула праворуч, тоді як Ліза повернула ліворуч у напрямку магазину іграшок.

«Куди ти йдеш?» — запитала її мама. 

«Мамо, ти обіцяла…» — почала Ліза, ледь стримуючи сльози. «Ти забула?» 

«Звичайно, що ні,» — відповіла її мама з усмішкою. «Ти точно заслуговуєш на того дракона, і ми зараз його купимо.» Але вона та тато Лізи все ще йшли праворуч, до зоомагазину. 

Ліза замислилася, що відбувається, і трохи занепокоїлася: чи справді вони йдуть до зоомагазину? Чи не думали її батьки, що справжні живі дракони існують! Але Ліза була слухняною дівчинкою, тому вона пішла за своїми батьками й нічого не сказала. Вона просто замислилася, чи не з’їхали з глузду її батьки. 

Вони зайшли до зоомагазину. Як тільки вони переступили поріг, папуга закричав на них: «Доброго ранку, як справи?» Потім вони пройшли повз клітки з кроликами та хом’яками та полиці з кормом для котів і собак, прямо до задньої частини магазину, де були акваріуми. Ліза почала відчувати дратівливість: якщо її батьки думали, що вони збираються купити їй золоту рибку замість блискучої іграшки дракона, то їм краще було б подумати ще раз! 

І тут її мама зупинилася і посміхнулася їй великою усмішкою. «Ось твій дракон, Лізо. Що ти думаєш?» Вона вказала на дивну істоту в акваріумі. 

Ліза придивилася ближче й побачила… дракона! Справжнього, живого, маленького дракона! Ця кумедна маленька істота повернула голову й подивилася на Лізу своїм чорним блискучим оком. Здавалося, вона посміхалася їй! Ліза дивилася на неї, зачарована. Вона була світло-рожевого кольору й мала маленькі драконячі шипи навколо щік. І вона була такою маленькою, що помістилася б у долоні Лізи. 

«Сподіваюся, тобі не буде важливо, що вона не може літати,» — сказал її мама, усе ще широко посміхаючись. 

Ліза була вражена. 

«Не може бути!» — сказала вона. 

Потім вона прочитала табличку під акваріумом: «АКСОЛОТЛЬ. Рептилія. Родом із Мексики» Лізі не було важливо, що вона не зможе літати, тому, що вона могла плавати під водою, як китайські дракони! І принаймні так вона не полетить від Лізи. 

Казка для дітей 7-8 років. Ліза та її мрії про дракона

Вона відразу закохалася у свого маленького водяного дракона. По дорозі додому Ліза світилася від щастя. Вона тримала акваріум на колінах зі своїм маленьким драконом всередині. Це було набагато краще, ніж м’яка іграшка! Поруч із нею також був маленький пакетик із кормом для рептилій та посібник із догляду за аксолотлем. 

Того дня Ліза зрозуміла, що навіть її найсміливіші мрії можуть здійснитися. 

І що іноді трапляються справжні дива.

Вам сподобалося?

Натисніть на зірочку, щоб оцінити!

Середня оцінка: 4.7 / 5. Кількість голосів: 72

Голосів поки немає! Будьте першими, хто поставить оцінку!

Навігація по записам:

Поділіться або збережіть собі цей запис: