Казка “Федя і комп’ютер” розповідає про хлопчика на ім’я Федя, який став занадто залежним від комп’ютера. Він проводив більше часу за екраном, не відволікаючись на їжу, гру з друзями та інші корисні справи. Ця залежність веде до того, що Федя втрачає контроль над своїм тілом, і його руки та ноги перестають слухатися.
Мараль казки полягає в тому, що важливо збалансувати час, проведений перед комп’ютером, з активними і корисними справами. Комп’ютер може бути корисним і цікавим інструментом, але важливо не забувати про фізичну активність, спілкування з друзями та родиною, інші корисні заняття.
Терапевтичний ефект цієї казки полягає в тому, що вона допомагає дітям усвідомити важливість збалансованого підходу до використання технологій і активної життєвої діяльності. Казка надає можливість обговорити цю тему з дітьми та підкреслити, що дотримання режиму та робота над фізичними та соціальними навичками є важливими частинами їхнього розвитку.
Читати казку Федя і комп’ютер
Жив-був в одному місті хлопчик на ім’я Федя. Він був чудовим хлопчиком, дуже добрим і чуйним. Було у нього багато друзів. І все б було добре, тільки ось одного разу тато приніс в дім комп’ютер.
Феді комп’ютер відразу дуже сподобався. Він так ним зацікавився, що майже не відходив від нього. Як тільки прокидається, відразу біжить до свого нового друга – комп’ютера.І майже весь день грає в різні ігри.
Батьки почали переживати, що Федя так захопився комп’ютером, що зір у нього може від цього зіпсуватися. Намагалися з ним розмовляти, але Федя і слухати нікого не хотів!
Якось раз, ледве прокинувшись, Федя, як звичайно, сів за комп’ютер і почав грати. Мама покликала його снідати, але Федя сказав, що дуже зайнятий і їсти поки не буде.
– Іди хоч вмийся, – сказала мама.
Але Федя не звернув на її слова жодної уваги.
Потім за Федором зайшли хлопці і покликали грати у футбол. Але він не зміг відірватися від комп’ютера і гуляти не пішов. Хлопці образилися, що Федя зовсім забув про них останнім часом, і пішли.
Так Федя грав до самого вечора, поки не відчув, що очі його зовсім втомилися, а живіт наполегливо просить їсти. Хотів Федя встати з-за столу, але не зміг. З ним стали відбуватися якісь дивні речі: руки зовсім не слухали, продовжували проти Федіної волі натискати на клавіші клавіатури; а ноги і того гірше – оніміли, і Федя не міг ступити й кроку. Що ж робити?
Прийшла мама, але й вона нічим не змогла допомогти. Руки хлопчика і далі робили, що хотіли, а ноги нічого робити не могли.
– Як же я тепер буду їсти і грати у футбол? – Заплакав Федя.
Тоді мама покликала лікаря. Лікар уважно оглянув Федю і дав пігулку, після якої руки і ноги стали слухатися. А потім простягнув флакончик з вітамінами.
– Це не прості вітаміни, а чарівні, – сказав лікар. – Вони допоможуть тобі грати на комп’ютері. Як тільки захочеш сісти за комп’ютер, так з’їси одну вітамінку, і з твоїми руками і ногами нічого не станеться. Але пам’ятай: вітаміни ці діють всього 30 хвилин.Якщо через півгодини ти не відійдеш від комп’ютера, руки знову перестануть тебе слухатися, а ноги оніміють. І я тобі вже більше не зможу допомогти.
Так Федя і став робити: з’їдав вітамінку і півгодини грав на комп’ютері. А потім йшов займатися іншими справами. Спочатку Феді було дуже важко кидати гру, але він згадував про свої ручки і ніжки, про те, як погано, коли вони не слухаються, і вимикав комп’ютер. А потім він так до цього звик, що й не засмучувався.
Ще Федя зрозумів, що ручкам і ніжкам потрібно багато рухатися, бігати, стрибати, що потрібно допомагати мамі і робити багато інших корисних справ. Тоді з ними нічого не трапиться, і вони будуть справно служити йому все життя. І з тих пір, як Федя це зрозумів, вітаміни йому більше не потрібні стали. Він сам навчився керувати собою і своїм часом! Батьки були дуже раді, що Федя став таким самостійним. А друзів у нього з’явилося ще більше.
Переклад з російської
Автор: Ірина Маніченко
