Україна — це наша рідна земля, наша Батьківщина, наша гордість. Ми любимо її за її красу, за її історію, за її культуру, за її людей. А ще ми любимо її за її поезію, яка відображає наші почуття, наші думки, наші мрії.
У цій статті ми зібрали для вас 40 найкращих віршів про Україну та про любов до Батьківщини.
Тут ви знайдете вірші для дітей різного віку: короткі, прості вірші для дошкільнят, які легко запам’ятати та прочитати; а також більші вірші для школярів, які розкривають глибину та силу нашого національного духу.
Оберіть вірш про Україну:
- Короткі вірші про Україну
- Добрий день, Україно моя! (Павло Тичина)
- Рідний край (Платон Воронько)
- Рідне (Ярослав Скидан)
- Хоч малий я (Павло Тичина)
- Україно моя мила (Іванна Блажкевич)
- Це моя Україна (Анатолій Камінчук)
- Вірші для дітей про Україну
- Люблю (Клавдія Фольц)
- Три матуся ( Леонід Полтава)
- Мати (Дмитро Павличко)
- Вірші про любов до України
- Україна (Надія Гуменюк)
- Наша славна Україна (В. Самійленко)
- Сонячний дім (Андрій Німенко)
- Ми – вільні! (Ю. Хандожинська)
- Мрії (М. Хоросницька)
- Про нашу Україну (Марія Познанська)
- Наш рідний край (Марія Познанська)
- До нас журавлик прилітав (Ігор Січовик)
- Батьківщина (Олексій Довгий)
- Не забудь! (В. Терен)
- Як ти любиш Україну (Олесь Лупій)
- Про Україну (Наталія Зарічна)
- Мати-Україно! (М. Сингаївський)
- Україна (Володимир Сосюра)
- Акровірш про Україну (Дмитро Гонтар)
- Любіть Україну (Володимир Сосюра)
- Так любімо Україну (Віктор Терен)
- Мати-Україно (Микола Сингаївський)
- Мій край (Роман Купчинський)
- Країна моя – Україна (Федір Панто)
- Облітав журавель (Платон Воронько)
- Маленька українка (Уляна Федасюк)
- Я дитина українська (Юрій Шкрумеляк)
- Пісня (Олександр Олесь)
- Усе моє, все зветься Україна
- Україні (Н. Книшова)
- Я живу на Україні (Григорій Комісаров)
- Я закоханий палко, без міри (В. Симоненко)
- Рідна хата (записано Р. Кабальчинською)
- З тобою (Петро Осадчук)
- Волошки (Микола Щербак)
Короткі вірші про Україну
Добрий день, Україно моя! (Павло Тичина)
Добрий день, Україно моя!
Струмок серед гаю, як стрічечка.
На квітці метелик, мов свічечка.
Хвилюють, малюють, квітують поля –
Добрий день тобі, Україно моя!
Рідний край (Платон Воронько)
Красивий, щедрий, рідний край
І мова наша солов’їна
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься Україна
Рідне (Ярослав Скидан)
Україна – рідний край,
Рідне поле, зелен гай,
Рідне місто й рідна хата,
Рідне небо й рідна мати.
Хоч малий я (Павло Тичина)
Хоч малий я, невеликий,
Зате добре знаю,
Що край рідний – Україна,
Я тебе кохаю
Україно моя мила (Іванна Блажкевич)
Україно моя мила,
Ти моя рідненька,
Я тебе так щиро люблю,
Хоч я ще маленька.
Це моя Україна (Анатолій Камінчук)
Це моя Україна
Зацвітає калина,
Зеленіє ліщина,
Степом котиться диво-луна,
Це моя Україна,
Це моя Батьківщина,
Що, як тато і мама, одна.
Читання та вивчення віршів про Україну допомагає розвивати мовлення, пам’ять, уяву, творчість, логіку, емоційність.
Воно також виховує патріотизм, повагу до своєї країни та її символів. Надихає нас бути гідними нащадками наших предків, які боролися за нашу свободу та незалежність.
Вірші для дітей про Україну
Люблю (Клавдія Фольц)
Люблю маму, люблю тата,
Сестричку і брата,
Люблю рибки, люблю птахи
І всякі звірята.
Люблю ріки, степи й гори,
Ліси й полонини,
Бо то рідна Батьківщина —
Люба Україна.
Три матуся ( Леонід Полтава)
Є у кожної дитини
Матінка єдина,
Та, що любить нас і дбає,
Розуму навчає.
Є у кожної дитини,
Навіть сиротини,
Наша Мати солов’їна —
Рідна Україна.
І у кожному серденьку
Є і буде жити
Божа Мати — наша Ненька,
Мати всього світу.
Мати (Дмитро Павличко)
Перше слово — Мати,
Друге — Україна.
Так учився розмовляти
Я, мала дитина.
Кожне слово пахне,
Мов листочок м’яти.
Та, мов квітка короваю,
Пахне слово Мати.
Кожне слово світить
Гранями рубіна,
Але сяє, наче сонце,
Слово Україна.
Вірші про любов до України
Україна (Надія Гуменюк)
Є у кожної стеблинки,
І в пташинки, і в дитинки
На весь світ одна-єдина,
Як матуся, — Батьківщина.
Є у нас своя родина,
Є верба і є калина,
Пісня, мова солов’їна —
Все це наша Україна.
Ти люби її, дитино,
І вишневу, й тополину.
А без нені, без Вкраїни
Будеш в світі сиротина.
Наша славна Україна (В. Самійленко)
Наша славна Україна,
Наше щастя і наш рай,
Чи на світі є країна
Ще миліша за наш край?
І в щасливі й злі години
Ми для неї живемо.
На Вкраїні й для Вкраїни
Будем жити й помремо.
Сонячний дім (Андрій Німенко)
Привітний і світлий наш сонячний дім,
Як радісно й весело жити у нім.
Тут мамина пісня і усмішка тата.
В любові й добрі тут зростають малята.
Дзвінка наша пісня до сонечка лине:
«Мій сонячний дім — це моя Україна!»
Ми – вільні! (Ю. Хандожинська)
Від серця й до серця – одна Україна,
Козацький ще дух не погас,
Сьогодні не впадемо ми на коліна
В складний, непростий для всіх час.
Ми – нація, дух міцний, ті, хто повстали
Із заходу, сходу, дорослі й малі,
Ми стільки вже бачили всього й втрачали
Що ми не підемо з своєї землі!
Мрії (М. Хоросницька)
Ще не був я у столиці.
Мчать без мене поїзди…
А дорога так і сниться —
лиш на Київ, лиш туди!..
Київ з Львовом – брат із братом.
Я це знаю, тим горджусь.
Я про Київ чув багато,
а в мандрівку не зберусь!..
І не бачу перепони,
у дорогу й нині б встиг!
Знов матуся заборонить,
скаже: «Трішки підрости…»
Про нашу Україну (Марія Познанська)
Ми дуже любим весь наш край,
І любим Україну,
Її лани, зелений гай,
В саду — рясну калину.
Там соловейко навесні
Співає між гілками:
Та й ми співаємо пісні –
Змагається він з нами!
Наш рідний край (Марія Познанська)
Щоб довелося мандрувати –
Піти по рідній всій землі:
У кожне місто завітати,
У кожнім побувать селі, –
То навіть би за сотню років
Цього б не встигли ми зробить:
Простори в нас такі широкі,
А міст і сіл – що не злічить!
До нас журавлик прилітав (Ігор Січовик)
До нас журавлик прилітав,
Він гарні віршики читав
Про синє небо і весну,
Про Чорне море і Десну,
Про Україну – рідний край…
Ти ще раз, друже, прилітай!
Батьківщина (Олексій Довгий)
Моя рідна Батьківщина
Має назву Україна.
В мене й нація своя –
Українець в мами я.
Є у мене й рідна мова,
Де вкраїнське кожне слово.
Не забудь! (В. Терен)
Ще малий, але ж сміливець —
Сам біжить у гай…
Ти, мій хлопче, українець —
Те запам’ятай.
Ще мала, а по барвінок
Вже ходила в гай…
Ти, дівчатко, українка —
Тож не забувай.
Вирина стежина рідна
З теплої трави…
Мати наша — Україна,
Не забудьте ви.
Як ти любиш Україну (Олесь Лупій)
— Як ти любиш Україну,
Мій маленький друже?
— Нашу рідну Україну
Люблю дуже, дуже!
— З Україною нікого
В світі не боюся.
І щоранку я до Бога
За неї молюся.
Щоб була щаслива, дуже,
Щоб була багата.
Я люблю її так дуже,
Як маму і тата.
Про Україну (Наталія Зарічна)
Я тримаю у руці
Кольорові олівці.
Хочу я намалювати
Кримські гори і Карпати.
Степ і пагорби Дніпрові,
І озера, і діброви,
І веселку, і калину,
Чорне море і Дунай –
Все це наша Україна,
Наш чудовий рідний край!
Мати-Україно! (М. Сингаївський)
Перше наше слово з нами повсякчас,
Мати-Україно, ти одна у нас!
Ниви і діброви, і садів окрас —
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж одна у нас!
Хай же мир і дружба поєднають всіх,
І дзвенить дитячий безтурботний сміх.
Нам зоріє доля світла і ясна.
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж у нас одна!
Україна (Володимир Сосюра)
Дужче і дужче кругом
Пісня гримить солов’я.
Гори мовчать над Дніпром
Це — Україна моя.
В небі шумлять літаки,
Коні залізні — в полях.
Гордим розливом ріки
Цвіт весняний по садах.
Світлі ідуть матері,
Зір їх красою сія.
Сонце і пісня вгорі,
Це — Україна моя.
Акровірш про Україну (Дмитро Гонтар)
У нас красивий, гарний край:
Квіти, море, річка, гай!
Рідне все: поля, діброви,
А сади які чудові!
Їх краса — це білий цвіт…
Ненька наша, Україна,
Адже ти для нас єдина!
Любіть Україну (Володимир Сосюра)
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов’їну.
Так любімо Україну (Віктор Терен)
Матері ласкаві очі
і долоні рідні-рідні
вперше ти побачив, хлопче,
тут, у нашій Україні.
Білу хату, вікна сині,
сонце, ліс, потоки рвійні –
вперше ти побачив, сину,
теж у нашій Україні.
І стежина прибережна,
шлях широкий, друзі вірні –
все тобі відкрилось вперше
тут, у нашій Україні.
І тому, як рідну матір,
дорогу твою, єдину,
як весну, пісні крилаті –
так любімо Україну.
Мати-Україно (Микола Сингаївський)
Перше наше слово з нами повсякчас,
Мати-Україно, ти одна у нас!
Ниви і діброви, і садів окрас —
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж одна у нас!
Хай же мир і дружба поєднають всіх,
І дзвенить дитячий безтурботний сміх.
Нам зоріє доля світла і ясна.
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж у нас одна!
Мій край (Роман Купчинський)
Україна — край мій рідний
Від Кавказу по Карпати,
І веселий, і свобідний,
І великий, і багатий.
Де є в світі кращі ріки,
Як Дністер, Дніпро-Славута?
Хто покине їх навіки,
Тому в серці вічна смута.
Де є в світі кращі гори,
Де таке повітря свіже?
Де шумлять так гарно бори
І хвилює спіле збіжжя?
Де ясніше сонце світить,
Де гарніше зорі сяють?
Де ж солодше пахнуть квіти —
Як у нашім любім краї!
Країна моя – Україна (Федір Панто)
Мої нескінченні дороги
Сплелися, мов доля моя,
Я знову вернув до порога,
Де батьківська рідна земля.
Країно моя — Україно,
Ще пращурів пам’ять жива,
Знайома тут кожна стежина,
І сонце мене зігріва.
Хай пісня твоя, Україно,
Злітає, як птах у блакить,
А мова твоя солов’їна
У кожній оселі звучить.
Піду у садочок вишневий,
Послухаю спів солов’я,
Там ранок зустріну рожевий,
Тобі я вклонюся, земля.
Облітав журавель (Платон Воронько)
Облітав журавель
Сто морів, сто земель,
Облітав, обходив,
Крила, ноги натрудив.
Ми спитали журавля:
– Де найкращая земля? –
Журавель відповідає:
– Краще рідної немає!
Маленька українка (Уляна Федасюк)
Я маленька українка –
Треба всім це знати,
Українець є мій тато,
Українка – мати.
Українкою вродилась,
Українка буду,
Та про рідну Україну
Ввік я не забуду.
Я дитина українська (Юрій Шкрумеляк)
Я дитина українська,
Вкраїнського роду,
Українці – то є назва
Славного роду.
Україна – то край славний,
Аж по Чорне Море,
Україна – то лан пишний
І степи і гори.
І як мені України
Щиро не кохати?
Мене ненька по-вкраїнські
Вчила розмовляти.
І як мені України
Щиро не любити?
Мене вчили по-вкраїнські
Господа молити.
За свій рідний край і нарід
Я Господа молю:
Зішли, Боже, Україні
І щастя і долю!
Пісня (Олександр Олесь)
Живи, Україно, живи для краси,
Для сили, для правди, для волі!..
Шуми, Україно, як рідні ліси,
Як вітер в широкому полі.
До суду тебе не скують ланцюги,
І руки не скрутять ворожі:
Стоять твої вірні сини навкруги
З шаблями в руках на сторожі.
Стоять, присягають тобі на шаблях
І жити, і вмерти з тобою,
І прапори рідні в кривавих боях
Ніколи не вкрити ганьбою!
Усе моє, все зветься Україна
Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є – дорога, явори,
усе моє, все зветься – Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.
Ліна Костенко
Україні (Н. Книшова)
Наша Україно! Ми — твоя надія,
Ми — твоє майбутнє й заповітні мрії.
Будемо зростати, будемо мужніти,
На твоїх просторах жити і трудитись.
Щоб завжди цвіла ти вільна і єдина,
Синьоока ненько — рідна Україно!
Я живу на Україні (Григорій Комісаров)
Я живу на Україні,
Де річки, озера сині, –
Чиста в них вода, прозора,
В дно глибинне світять зорі.
Найгарніші наші села,
Люди мудрі і веселі,
Хати білі, чепурненькі,
Діти всі такі гарненькі…
Маки в полі червоніють,
І волошки ген синіють,
Всі сади таки плодючі,
Огороди всі родючі.
Наша Україно мила,
Донька я твоя щаслива.
Наша Україно! Ми — твоя надія,
Ми — твоє майбутнє й заповітні мрії.
Будемо зростати, будемо мужніти,
На твоїх просторах жити і трудитись.
Щоб завжди цвіла ти вільна і єдина,
Синьоока ненько — рідна Україно!
Я закоханий палко, без міри (В. Симоненко)
Я закоханий палко, без міри
У небачену вроду твою.
Все, що в серці натхненне і щире,
Я тобі віддаю.
Ти дала мені радісну вдачу,
Кров гарячу пустила до жил.
Я без тебе нічого не значу,
Ніби птиця без крил.
Кожну хвилю у кожну днину
Гріє душу твоє ім’я,
Ненаглядна, горда, єдина,
Україно моя.
Рідна хата (записано Р. Кабальчинською)
Різні в світі є країни,
Різні люди є у світі,
Різні гори, полонини,
Різні трави, різні квіти.
Є з усіх одна країна,
Найрідніша нам усім,
То — прекрасна Україна,
Нашого народу дім.
Там шумлять степи безкраї,
Наче вміють говорити,
Там ясніше сонце сяє,
Там солодше пахнуть квіти.
Різні в світі є країни,
Гарні є і є багаті,
Та найкраще в Україні,
Бо найкраще в рідній хаті.
З тобою (Петро Осадчук)
Послухай, як струмок дзвенить,
Як гомонить ліщина.
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.
Послухай, як трава росте,
Напоєна дощами,
І як веде розмову степ
З тобою колосками.
Послухай, як вода шумить –
Дніпро до моря лине, –
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.
Волошки (Микола Щербак)
Ми ходили в поле зранку –
Я, Богданчик і Оксанка.
І у житі між стеблинок
Назривали волошинок.
І мені здалося трошки,
Що синесенькі волошки
Під промінням сонця зранку –
Ніби очі у Оксанки.
А Богданчик гордовито
Нам промовив: – Стигле жито
І волошки світло сині
То – мов прапор України!
Як краще вчити вірші про Україну? Ось декілька порад:
- Обирайте вірші, які вам подобаються, які відповідають вашому настрою, вашому характеру, вашому рівню знань.
- Прочитайте вірш декілька разів, звертаючи увагу на зміст, на ритм, на риму, на образи, на емоції.
- Запишіть вірш на папері або надрукуйте його на комп’ютері, виділяючи ключові слова, фрази, рядки.
- Прочитайте вірш вголос, намагаючись передати його настрій, тон, інтонацію, акцент.
- Повторюйте вірш із пам’яті, перевіряючи себе за текстом, якщо потрібно.
- Розкажіть вірш своїм друзям, родичам, вчителям, покажіть їм, як ви любите Україну та її поезію.
Сподіваємося, що ця стаття буде корисною та цікавою для вас.
Бажаємо вам приємного читання та вивчення віршів про Україну та про любов до Батьківщини! Слава Україні! 🇺🇦
