Їжак та заєць

Казка їжак та Заєць

Опис казки Їжак та заєць

Казка про їжака, який вирішив влаштувати зайцеві перегони. У цій казці їжак і його дружина показують, що розум і ввічливість важливіші за зовнішність та пиху.

Мораль: Не оцінюй інших за їхні зовнішність або слабкість. Змагання зі слабшим може призвести до неприємних наслідків. Справжня сила полягає в розумі, терпимості та поваги до інших.

Давайте читати казку Їжак та заєць!

Був собі їжак.

Якось вийшов він раненько зі своєї домівки подивитися на білий світ.

Вийшов та й каже сам до себе:

— А піду лишень у поле — подивлюся, як там моя морква та буряки.

Та й пішов.

Іде собі та пісеньку мугикає.

Коли виходить із-за куща заєць. Тоді саме він у полі оглядав свою капусту, чи велика виросла.

— О,– каже їжак,– хто прудкий, то вже й на ниві!

— А ти,– заєць йому,– усе кривуляєш, криво лапку! І батько твій криволапко, і дід криволапко був. Такий увесь твій рід, і ти такий!

їжак дивом здивувався, що на своє добре слово дістав таку нечемну одмову, що й батька його й діда лихим словом пом’янули.

От він зайцеві й каже:

— Ти,– каже,– мене береш на сміх? А хочеш зі мною наввипередки? Побачимо, хто кого пережене!

Заєць як зарегоче:

— Ти? Наввипередки? Зі мною?!

А їжак спокійно:

— А так, із тобою.

— Ну, добре,– засміявся заєць. — Давай бігти.

— Ні,– каже їжак,– ще ні. Я піду додому, скажу жінці, нехай знає, куди я пішов.

А заєць і тому радий, бо він був голодний, то подумав собі: «І це мені добре: попоїм капусти — краще бігтиму».

Та й пішли кожен до своєї хати.

Приходить їжак додому та й каже до жінки:

— Знаєш, жінко, який мені клопіт?

— Який, чоловіче?

— Мушу із зайцем бігати наввипередки.

Та й розказує все, як було.

— То це ти берешся перегнати зайця? — аж зойкнула їжачиха.

— Мовчи, жінко,– каже їжак,– якось буде. Збирайся лиш та ходи зі мною.

Ідуть вони, а їжак і вчить жінку:

– Як прийдемо на ниву, то ти станеш із цього краю в борозні та і стій собі. Як добіжить заєць до тебе, то ти скажеш: «Я вже тут!» А прибіжить він на той край до мене, то там я йому гукну: «А я вже тут!»
– Добре! — каже їжачиха.

Приходить їжак до зайця на той кінець ниви
та й каже до нього:

— Ну, я вже готовий!

— То біжімо!

От став заєць в одну борозну, їжак у другу:

— Раз, два, три!

Побігли.

Заєць помчав на той кінець ниви, а їжак пробіг два кроки та і спинився.

Прибігає заєць у кінець ниви, а там їжачиха :

— Я вже тут!

— Ей,– каже заєць,– а то що таке? Ану біжімо ще раз!

Побіг заєць. Прибігає в кінець ниви, а їжак підвівся на двох лапках та й гукав:

— Ого-го! А я вже давно тут чекаю!

— Ти дивися! Ану біжім ще раз!

Прибігає на другий край, а їжак знову вже
там (а то ж була, ви знаєте, їжачиха!).

Побіг ще раз — а там їжак:

— А я вже тут!

Знов кинувся заєць бігти.

Так бігав він дев’яносто дев’ять разів, а за сотим разом як упав посеред ниви — підвестись не може, так набігався-натомився, сердешний.— Ніколи не треба сміятися зі слабішого,– сказав тоді їжак та й пішов із їжачихою додому.

Кінець.

Вам сподобалося?

Натисніть на зірочку, щоб оцінити!

Середня оцінка: 3.4 / 5. Кількість голосів: 13

Голосів поки немає! Будьте першими, хто поставить оцінку!

Навігація по записам:

Поділіться або збережіть собі цей запис: