Курочка Ряба

Опис народної казки Курочка Ряба

Казка про те, як дід та баба мали курочку рябу, яка знесла їм золоте яйце. Вони не могли розбити його, але мишка випадково збила його зі столу. Дід та баба засумували, але курочка обіцяла їм знести нове яйце, але просте.

Давайте читати казку Курочка Ряба!

Жив дід та баба і була в них курочка ряба. Була у них Курочка Ряба. Якось раз знесла Курочка яэчко. 

Зраділи Дід з Бабою, взяли яйце, дивляться. А воно не просте, а золоте!

Дід бив-бив яйце – не розбив.

Баба била-била яйце – не розбила.

Мишка бігла, хвостиком махнула, яєчко впало, покотилося і розбилося.

Побачили це дід і баба. Дід плаче, Баба плаче, а Курочка кудкудахчет:

– Не плач, Дід, не плач, Баба: я вам нове яєчко знесу! І не золоте, а просте!

Другий варіант казки “Курочка Ряба”

Жив дід та баба і була в них курочка ряба. Знесла яєчко, та не просте, а золоте. Дід бив, бив не розбив. Баба била, била – не розбила. Бігла мишка мостиком, ударила хвостиком, яєчко впало і розбилось. Дід плаче, баба плаче, курочка кудкудаче, ворота скриплять.

Прилетіла сорока, сіла на ворота й питає:

– А чого ви так скрипите?

– Ой, якби ти знала, сороко, ти б собі хвоста одірвала!

– Як да як?

– Як жив дід та баба, та була в них курочка ряба. Знесла яєчко, та не просте, а золоте. Дід бив, бив не розбив. Баба била, била – не розбила.

Третій варіант казки “Курочка Ряба”

Бігла мишка мостиком, ударила хвостиком, яєчко впало і розбилось. Дід плаче, баба плаче, курочка кудкудаче, ворота скриплять, сорока взяла й собі хвіст одірвала.

Полетіла сорока в ліс, сіла на дуба, а він і питає:

– Сороко, ну навіщо ти собі хвоста відірвала?

– Ой, якби ти, дубе знав, ти б на собі гілля поламав.

– Як да як?

– Як жив дід та баба, та була в них курочка ряба. Знесла яєчко, та не просте, а золоте. Дід бив, бив не розбив. Баба била, била – не розбила. Бігла мишка мостиком, ударила хвостиком, яєчко впало і розбилось. Дід плаче, баба плаче, курочка кудкудаче, ворота скриплять, сорока взяла й собі хвіст одірвала.

Четвертний варіант казки “Курочка Ряба”

Дуб взяв та й на собі гілля обламав. Приходять пастися овечки та барани. От і питають дуба:

– Дубе, дубе, а навіщо ти собі гілля обламав?

– Ой, якби ви, барани, знали, ви б собі роги порозбивали.

– Як да як?

– Як жив дід та баба, та була в них курочка ряба. Знесла яєчко, та не просте, а золоте. Дід бив, бив – не розбив. Баба била, била – не розбила. Бігла мишка мостиком, ударила хвостиком, яєчко впало і розбилось. Дід плаче, баба плаче, курочка кудкудаче, ворота скриплять, сорока взяла й собі хвіст одірвала, а дуб на собі гілля поламав.

Тут барани собі роги порозбивали. Пішли до води напитися, а вода й питає:

Пʼятий варіант казки “Курочка Ряба”

– Барани, а навіщо ви собі роги поламали?

– Ой, якби ти, річко, знала, ти б в собі воду розігнала.

– Як да як?

– Як жив дід та баба, та була в них курочка ряба. Знесла яєчко, та не просте, а золоте. Дід бив, бив – не розбив. Баба била, била – не розбила.

Бігла мишка мостиком, ударила хвостиком, яєчко впало і розбилось. Дід плаче, баба плаче, курочка кудкудаче, ворота скриплять, сорока взяла й собі хвіст одірвала, дуб на собі гілля поламав, а барани роги порозбивали.

Тут річка взяла і розлила воду. Приходить матушка по воду, бачить – нема води.

– А що таке? Де вода?

– Якби ти, матушко, знала, ти б на собі спідницю порвала.

– Як да як?

Шостий варіант казки “Курочка Ряба”

Як жив дід та баба, та була в них курочка ряба. Знесла яєчко, та не просте, а золоте. Дід бив, бив – не розбив. Баба била, била – не розбила. Бігла мишка мостиком, ударила хвостиком, яєчко впало і розбилось. Дід плаче, баба плаче, курочка кудкудаче, ворота скриплять, сорока взяла й собі хвіст одірвала, дуб на собі гілля поламав, барани роги порозбивали, а річка воду розлила.

Тут матушка й порвала на собі спідницю. Приходить додому, а її стрічає батюшка.

– Матушка, а що це ти з порожніми відрами?

– Ой, якби ти, батюшко, знав, ти б собі бороду порвав.

– Як да як?

– Як жив дід та баба, та була в них курочка ряба. Знесла яєчко, та не просте, а золоте. Дід бив, бив – не розбив. Баба била, била – не розбила. Бігла мишка мостиком, ударила хвостиком, яєчко впало і розбилось. Дід плаче, баба плаче, курочка кудкудаче, ворота скриплять, сорока взяла й собі хвіст одірвала, дуб на собі гілля поламав, барани роги порозбивали, річка воду розлила, а матушка спідницю порвала.

Батюшка взяв і порвав собі бороду та й каже:

– Тепер уже й службу правити не буду!

Мораль казки Курочка Ряба

Не слід жадати надмірного багатства, бо можна втратити все. Також не слід сумувати за тим, чого не можна мати, а радіти тому, що є. Найкраще жити просто та щасливо.

Перевірте чи запамʼятала дитина казку Курочка Ряба. Задайте їй кілька запитань!

1. Якого кольору було яйце, яке знесла Курочка Ряба?
   • А) Білого
   • Б) Срібного
   • В) Золотого
   • Г) Радужного
   • Вірна відповідь: В) Золотого
2. Хто розбив яйце?
   • А) Дід
   • Б) Баба
   • В) Мишка
   • Г) Курочка
   • Вірна відповідь: В) Мишка
3. Що сказала Курочка Ряба, коли побачила розбите яйце?
   • А) Похвалила мишку за її силу
   • Б) Засміялася з діда і баби за їхню неспритність
   • В) Обіцяла знести нове яйце, але просте
   • Г) Сказала, що це було останнє яйце
   • Вірна відповідь: В) Обіцяла знести нове яйце, але просте