Чотири пори року

Казка у віршах. Чотири пори року. Наталя Забіла

Опис казки для дітей: Чотири пори року

Казка Чотири пори року — чарівна подорож крізь весну, літо, осінь та зиму з дівчинкою Весною та її друзями. 🌷☀️🍂❄️

Читайте онлайн казку Наталі Забіли: Чотири пори року!

Весела, гарна й кучерява 
Маленька дівчинка Весна 
Біжить, сміється, сіє трави,
І пісня ллється голосна.

По всіх усюдах пісня лине,
Усе пробуджує від сну,
І всі комашки, всі рослини 
Вітають дівчинку Весну.

Дерева просять: 
— Весно красна, 
Розкрий на гілочках бруньки!— 
А луки кажуть:
— Кинь-но рясно 
По нашій зелені квітки!

І луки буйно зацвітають,
І свіжим листям гай шумить,
А дівчинка росте, зростає 
Не щогодини, а щомить.

Це не дитя вже — подивіться 
На гарну дівчину струнку!
Вона збирає полуниці 
І стиглі вишні у садку.

І, світлом сонячним залита, 
Слідкує, щоб усе росло…
Її тепер вже кличуть — Літо, 
Хороше Літечко прийшло!

І сонце тепле, й небо синє,
І всюди праця йде на лад.
Вже запашні копиці сіна 
На луках вистроїлись в ряд.

А ось веселі, загорілі 
Вітають Літо малюки,
І плещуться, й здіймають хвилі 
Під тихим берегом ріки.

Дні йдуть — і золота пшениця 
Додолу хилить колоски.
Не дівчина вже — молодиця 
Виходить в поле залюбки.

Турбот і справ у неї досить,
В роботі їй не заважай:
Це працьовита й щедра Осінь 
Збирає добрий урожай.

І яблука зриває гарні.
І груші, й сливи запашні.
І буряки до цукроварні 
Везуть з плантацій день при дні.

Вже над землею ходить холод,
І путь відкрито всім вітрам.
—    Беріть книжки, ідіть до школи! 
Говорить Осінь школярам.

Ще й помахне пташкам привітно:
—    До вирію летіти час! —
І жовте листя непомітно 
З дерев зриває раз у раз.

Злітає листя. Жовтий килим 
Лягає з шурхотом до ніг.
А вже на нього пухом білим 
Сідає перший чистий сніг.

Вже зникла дівчина колишня,
І молодиці вже нема…
І тільки бродить в білій тиші 
Бабуся лагідна — Зима.

— Ану,— бабуся дітям каже,— 
Беріть санчата й ковзанці!— 
Сама ж не сяде, не приляже,
Бо стільки справ в її руці:

Вона вкриває льодом води 
Усіх ставків, озер та рік,
Під сніг ховає в полі сходи, 
Щоб лютий холод їх не пік;

Велить, щоб віхоли гуділи, 
Хилили все живе до сну…
І все спочине… І зраділо 
Зустріне дівчинку — Весну!

Вам сподобалося?

Натисніть на зірочку, щоб оцінити!

Середня оцінка: 4.7 / 5. Кількість голосів: 27

Голосів поки немає! Будьте першими, хто поставить оцінку!

Навігація по записам:

Поділіться або збережіть собі цей запис: