Перечитайте кілька творів про трагедію кохання Ромео і Джульєтти, обдумайте їх, скористайтеся цитатами, щоб зробити свій твір унікальним.
Великий твір роздум на тему: Трагедія кохання Ромео і Джульєтти
Кохання — це найпотужніша сила у світі, яка може змінити життя людей, подолати перешкоди і протистояти злу. Але чи завжди кохання приносить щастя? Чи не може воно стати причиною болю, страждань і смерті? Ці питання постають перед нами, коли ми читаємо трагедію Вільяма Шекспіра «Ромео і Джульєтта».
Ця п’єса розповідає про кохання двох молодих людей, які належали до ворожих родин — Монтеккі й Капулетті. Їхнє кохання було таким сильним і щирим, що вони не зважали на заборони, насмішки й небезпеки. Вони вирішили одружитися таємно від усіх, сподіваючись на мир і злагоду між їхніми родами. Але їхній сподівання не збулися. Їхнє кохання стало жертвою ненависті, заздрості й помсти. Їхні друзі й родичі загинули в кривавих сутичках. Вони самі опинилися в безвихідній ситуації, коли їм загрожувала розлука і смерть. Вони вибрали смерть, щоб не розлучатися з коханням.
Що спричинило таку трагедію? Хто винен у смерті Ромео і Джульєтти? Чи можна було уникнути її? На ці питання немає однозначної відповіді. Ми можемо звинувачувати суспільство, у якому вони жили, яке не приймало їхнього кохання і не давало їм шансу на щастя. Ми можемо звинувачувати долю, яка жорстоко гравалася з ними, створюючи ілюзії і руйнуючи надії. Ми можемо звинувачувати їхніх батьків, які не змогли зрозуміти і пробачити своїх дітей, які не зупинили свою ворожнечу й не поступилися своїм гордості. Ми можемо звинувачувати їхніх друзів, які не допомогли їм, а навпаки, підштовхнули їх до рішень, які призвели до загибелі. Ми можемо звинувачувати навіть їх самих, які не змогли знайти іншого виходу, які не відстояли своє кохання перед світом, які не вірили в життя.
Але чи можемо ми звинувачувати їхнє кохання? Чи не було воно єдиним світлим і чистим почуттям у цьому темному й жорстокому світі? Чи не було воно єдиним, що змогло об’єднати дві ворожі родини і принести мир і злагоду в місто? Чи не було воно єдиним, що дало їм сенс і ціль життя? Чи не було воно єдиним, що зробило їх справжніми людьми, які вміли любити, страждати й жертвувати?
Ми не можемо звинувачувати їхнє кохання. Ми можемо тільки шанувати його й поважати їхній вибір. Ми можемо тільки сподіватися, що їхнє кохання не загинуло разом із ними, а живе в серцях і пам’яті людей. Ми можемо тільки вчитися від них, як любити й бути вірними своїм почуттям. Ми можемо тільки вірити, що кохання перемагає все.
Не знаєте, як написати твір, виконати будь-яке інше завдання чи підготуватися до іспиту або НМТ? 🤷
Ми маємо рішення для вас!👇
Переваги Buki School:
- низькі ціни за індивідуальні заняття;
- безкоштовний перенос занять;
- 1 урок в подарунок 🎁 при придбанні пакету уроків;
- індивідуальні заняття 1:1 з професійним викладачем;
- індивідуальний підхід до програми навчання відповідно до цілей.
Твір на тему: Трагедія кохання Ромео та Джульєтти
Скільки разів ми чули історію про кохання Ромео та Джульєтти? Ця трагедія стала епітомом найсильніших почуттів, які може відчути людина: кохання, відчай, та загальне страждання. Вона була й залишається вічною казкою про кохання, яка не втрачає своєї актуальності.
Коли я переглядаю або читаю цю п’єсу, я завжди задаю собі одне запитання: чому це кохання стало такою трагедією? Чому кохання молодих Ромео та Джульєтти призвело до такої кінцевої катастрофи? Можливо, причина у їхніх родинах, у ворожнечі та ненависті, що існувала між ними. А можливо, це була сама природа кохання, що веде до екстремальних вчинків, навіть до смерті.
Ромео і Джульєтта втратили свої життя через свою безмежну пристрасть одне до одного. Вони вирішили, що немає іншого шляху для них, крім як бути разом, навіть якщо це означало смерть. Їхнє кохання було таким потужним, що вони не змогли уявити своє життя без одного одного, навіть якщо це означало порушення норм суспільства чи власну смерть.
Але чи можна звинуватити їх у цьому? Чи можна звинувачувати кохання, яке вони відчували? А можливо, це намагання протистояти суспільним нормам, які встановлюють обмеження на кохання? Можливо, ця трагедія є критикою соціальних стереотипів та норм, які підтримують розподіл у суспільстві та розділення кохання на «дозволене» та «заборонене».
Трагедія Ромео та Джульєтти показує нам, що кохання може бути найсильнішою силою у світі, але воно також може бути найбільш небезпечною. Воно може руйнувати життя та спонукати до вчинків, які виглядають ірраціональними для спостерігача, але для тих, хто кохає, вони є єдиними можливими.
Трагедія кохання Ромео та Джульєтти нагадує нам, що кохання — це не тільки радість та щастя, але й біль, відчай та смерть. Це вічний душевний конфлікт, який ми, як люди, продовжуємо розглядати, розуміти і відчувати всіма нашими серцями.
Коротке есе на тему: Трагедія кохання Ромео і Джульєтти
Кохання — це сила, що може змінити світ на краще. Але чи завжди воно приносить щастя? Чи не може воно стати причиною біди і смерті? Це питання ставить перед нами трагедія Шекспіра «Ромео і Джульєтта».
Ця п’єса розповідає про кохання двох молодих людей із ворожих родин. Вони не зважали на заборони й небезпеки, а таємно одружилися, сподіваючись на мир. Але їхнє кохання стало жертвою ненависті, заздрості й помсти. Вони загинули, щоб не розлучатися з коханням.
Хто винен у їхній смерті? Суспільство, доля, батьки, друзі, вони самі? Немає однозначної відповіді. Ми можемо тільки шанувати їхнє кохання, вчитися від них, як любити, і вірити, що кохання перемагає все.
Наведений твір є лише прикладом!
Залежно від завдання, яке ви отримали від свого вчителя, вам потрібно змінити структуру та змісту вашого твору. Необхідно звернути увагу на завдання та його вимоги, та пристосувати зміст твору до цього.
Головне — це створити зрозумілий та цікавий текст, який демонструє вашу здатність мислити та висловлювати свої ідеї.
Кілька цитат про кохання, які можна використати в творі на тему “трагедія кохання Ромео і Джульєтти”:
«Даруйте нам недоліки пера, / Всі хиби виправить старанна гра».
***
«Роздратуватися означає пуститися в рух, а бути хоробрим – означає стояти твердо на місці».
***
«Жінки – посудини слабкі, через те їх і припирають до муру».
***
«Меч у руках, а мир на язиці?!».
***
«На жаль, кохання чарівне на вигляд, Насправді ж – деспотичне і жорстоке».
***
«..сліпе кохання манівцями веде примхливо і керує нами».
***
«Страшна ненависть, та любов страшніша. З ненависті любов».
***
«Сумні всі ті, хто так, як я, кохав».
***
«Любов – це дим, що в’ється від зітхання;
В очах коханців – це вогонь бажання.
Коли ж закохані в тривозі, в горі –
Сльозами можуть затопити й море.
Безумство мудре – ось що є любов.
Воно отруює й зціляє кров».
***
«В малій халепі горе – перший лік;
В великому не чуть малого болю;
Крутіж у голові – верти у другий бік;
Якщо ваш зір зустрів нову заразу,
Стара хвороба пропаде одразу».
***
«Кохання книга гарна і яскрава,
Бракує їй тепер лише оправи».
***
«Не зменшиться, а зробиться велика:
Повнішає жона від чоловіка».
***
«…пишномовність нині вже не в моді».
***
«Так, про сни!
Адже лінивого ума це діти,
Це нашої фантазії плоди».
***
«Якби любов була сліпа і справді,
То не могла б тоді влучати в ціль».
***
«Кохання може все і все здолає,-
Твоя рідня мені не перешкода».
***
«Земля – природи мати і могила:
В собі хоронить все, що породила».
***
«Отак добро і зло поміж собою
І в людях, як в траві, стають до бою;
Якщо ж добро не подолає зла,
Кінець і для людини, й для стебла».
***
«Не гарячкуй! Хто квапиться – спіткнеться!»
***
«Людина, синьйоро, що її бог створив собі самому на шкоду».
***
«Лише думки повинні буть
Послами у кохання».
***
«Стара людина – ніби справжній мрець:
Бліда, тяжка й незрушна, як свинець».
***
« Бурхливі радощі страшні, мій сину,
Бо часто в них бурхливий і кінець».
***
«Люби, та міру знай, і ти найдовше
Любитимеш. Хто надто поспішає –
Спізняється, як той, що зволікає».
***
«Любов багата ділом – не словами,-
Й пишається собою без прикрас».
***
«Прощати вбивцям – це ж усе одно,
Що з ними буть у вбивстві заодно!»
***
«Любов сліпа,
І через те їй ніч найбільш пасує…»
***
«…в щирому коханні
Любовні вчинки – скромності повинність».
***
«О, в мужчин
Ні совісті, ні правди, ані честі:
Нема нічого в них. Всі віроломні!
Всі брехуни, облудники й підступні…»
***
«Коли ж біда сама ходить не любить
І тягне низку інших за собою».
***
«Лиш смерть – всьому кінець!»
***
«Ми всі родились, щоб померти…»
***
«Поплакати у міру – знак любові,
Над міру ж плакати – то нерозумно».
***
«В сумні хвилини – радість так до речі!»
***
«Тверезий розум в нас перемагає».
***
«Порадником стає в одчаї зло!»
***
«Цей світ – не друг тобі, не друг – закон.
Цей світ такого не створив закону,
Щоб допоміг тобі розбагатіти;
Тож злидні кинь, поруш закон, бери!»
***
«Сумніших оповідей не знайдете,
Ніж про любов Ромео і Джульєтти».
***
«Погоджуються злидні, а не я».
