Опис казки для дітей: Пригоди курочки Ряби за парканом ферми
Казка про відважну, але трохи неслухняну курочку Рябу, яка вирушила за паркан ферми в пошуках нових друзів та пригод.
Читайте казку про тварин: Пригоди курочки Ряби за парканом ферми!
Микита і його дружина Ліза жили на великій фермі біля галявини в лісі з багатьма тваринами.
На фермі був широкий зелений луг, де корови щодня ласували свіжою травою. Для зимування фермер побудував для них затишний корівник, наповнений сіном, щоб вони могли зігрітися і захиститися від дощу та снігу. Коровам було настільки комфортно на фермі, що вони давали щоранку фермеру багато свіжого молока.
Вівцям також сподобалося велике поле. Вони не боялися вовків, тому що всі доглядали одна за одною. А вечорами вони любили дивитися на зорі в небі. Щовесни вівці з радістю ділилися своєю теплою шерстю з фермерами.
Три коти слідкували за тим, щоб у будинку фермерів не було мишей. Ліза зовсім не любила мишей у будинку. Вона гладила котів і давала їм свіжого молока, щоб вони відлякували мишей.
Особливо важливу роль відігравав Барсик, фермерський пес. Він був найстарішим мешканцем ферми і знав кожну тварину й кожен куточок у цій місцевості. Він вважав своїм обов’язком наглядати за кожною твариною, що ніхто не постраждав.
Особливо веселим місцем був курник, де жили дванадцять курей і гордий півень. Цілими днями кури гомоніли й гуляли по своєму прекрасному курнику. Потай Ліза найбільше любила курей, бо вони щоранку несли для неї свіжі яйця, які вона потім їла на сніданок.
Ряба трохи відрізнялася від інших курей. Вона була впертою і зазвичай займалася своїми справами, коли інші курчата їли зернятка, рили ямки в землі, розмовляли одна з одною або бігали за півнем. Рябі подобалося досліджувати домівки інших тварин і дружити зі своїми сусідами.
Усі інші кури регулярно відкладали яйця у свої гнізда щодня, щоб Ліза могла їх збирати. Але Хлої подобалося будувати власне гніздо у високій траві або біля паркану і відкладати туди яйце. Потім вона обмотувала його ниткою і тягнула дзьобом, щоб віддати тому, до кого йшла в гості того дня.
Зрештою, Рябі стало нудно на фермі. Вона познайомилася з усіма і дуже хотіла завести нових друзів. Тому вона вирішила, що піде подивиться, що відбувається по той бік паркану.
Того вечора вона, як завжди, повернулася до курника, Ряба зайняла своє місце на драбині й нікому не розповіла про свій таємний план. Із заходом сонця всі заснули, але Ряба була надто схвильована майбутнім днем, щоб спати.
Наступного ранку на світанку прокукурікав півень і розбудив усіх мешканців ферми. А Ряба приготувалася до своєї пригоди. Вона обв’язала один кінець нитки навколо яйця, а другий міцно тримала в дзьобі, плануючи віддати його першій зустрічній тварині.
Вона шукала в паркані великий отвір, щоби пролізти крізь нього, і вирушила в путь.
Ряба ніколи раніше не бачила за парканом. А тепер вона стояла посеред темного лісу. Дерева здавалися величезними, а звуки, що долинали з лісу, були їй незнайомі. Ряба почала хвилюватися, коли зустріла лисицю.
Лисиця сказала приємним голосом: «Як тебе звати, прекрасне курча, і що ти робиш тут, у лісі?»
«Я Ряба і я шукаю нових друзів. На фермі я вже всіх знаю», — пояснила Ряба.
«Тоді ти прийшла в правильне місце», — сказала лисиця. «Я люблю курей і буду рада стати твоїм новим другом».
Ряба була дуже довірливою. Усі, кого вона коли-небудь зустрічала, були добрими. Їй здалося, що лисиця дуже мила, і вона запропонувала їй своє яйце.
Лисиця узяла яйце і сказала: «Дякую. Чому б тобі не піти до мого будинку, і ми могли б пообідати?». Ряба з радістю погодилася.
На той час інші мешканці ферми помітили, що Ряба зникла. Півень побіг по всій фермі, розпитуючи всіх тварин про зниклу курку. Але ніхто не бачив її цілий день.
Тоді півень звернувся по допомогу до фермерського собаки. Барсик мав чудовий нюх, і півень сподівався, що він зможе винюхати шлях Ряби. Разом вони протиснулися через паркан і побігли до лісу.
Вони зупинилися, захекані, перед лисячою норою.
«Тут стежка закінчується. Ряба має бути там», — сказав Барсик.
Вони підійшли до лігва й побачили, що лисиця поставила на камін каструлю з водою, щоб зварити смачний суп.
Ряба почала відчувати себе незручно поруч із лисицею, але вона не знала, куди тікати.
Раптом до лігва забіг Барсик й так голосно загавкав, що лисиця швидко втекла. А Ряба стрибнула Барсику на спину, і вони побігли щодуху назад до ферми.
Нарешті опинившись по той бік паркану, півень спокійно пояснив Рябі, що лисиця заманила її до свого лігва лише для того, щоб з’їсти. Вона не була б їй добрим другом.
Тепер Ряба зрозуміла, у якій небезпеці вона була. Вона обійняла Барсика й щиро подякувала йому за порятунок. Ряба була дуже рада, що знову в безпеці зі своїми друзями.
Уже сутеніло, і кури зібралися в курнику, готуючи собі місце для ночівлі. Усім хотілося почути, як пройшов день Ряби. Виснажена пригодами, Ряба не могла розплющити очей. Засинаючи, вона пообіцяла розповісти їм усе до найменших дрібниць наступного ранку.
