Опис казки Дерев’яний кінь
Два хлопці, один багатий, інший бідний, вступають до армії. Багатому все легко, але бідному доводиться знаходити вихід із складнощів, щоб врятувати себе та подругу.
Читайте казку Дерев’яний кінь онлайн
Два хлопці ходили разом до школи. Один був із багацького роду, а другий — з бідного. Бідний добре вчився, а багатий сяк-так. Але батько багатого добре підплатив учителів, і вийшло, що багач — перший учень.
Забирають обох до армії. Служать рядовими. Але приїжджає батько багатого, підплатив старшин, і його син уже єфрейтор. Став він дуже знущатися зі свого товариша.
Цей каже:
— Друже, таж ми вчилися разом і я тобі не раз допомагав.
— Нічого не знаю.
Уже всі сплять, а бідний думає вголос:
— От яка на світі правда! За гроші можна купити тата й маму.
Рано повставали, а старшина викликає його до себе й питає, що йому снилось і чому він говорив?
— Нічого. Викликають його вище:
— Що ти вночі говорив? — Нічого.
Викликають ще вищі командири, але він не признається. Так дійшло до царя.
— Що ти говорив? — питає цар.
Розповідає він цареві все про товариша і признається:
— Сказав, що нема правди на світі, бо за гроші можна купити тата’ й маму. Цар подумав і каже:
— Якщо так, то даю тобі купу грошей. Можеш гуляти цілий рік. Але за цей час маєш переночувати з моєю дочкою. Коли не купиш собі ніч, тоді я накажу розстріляти тебе.
Солдат згодився. Цілий рік п’є-гуляє, але з кожним днем стає все сумнішим і сумнішим. Пора би хоч побачити цареву доньку, а її замкнули на ключ в окремій кімнаті й нікого туди не пускають. Він бачить, що справу не виграє, і, не рахуючи грошей, платить за все кельнерові. Цей дивується і одного разу питає:
— Ви такі багаті, але чого сумні?
— Ей, не питайте. Справа така: якщо я не переночую із царською донькою, то мене розстріляють.
— Якщо лише це, то ми щось придумаємо. Ви вмієте на чомусь грати?
— Не вмію.
Цей приводить цигана й заставляє вчитися грати на скрипці. Хто потопає, той і за ніж хапається. Солдат дуже скоро навчився грати. Тим часом кельнер зробив такого дерев’яного коня на коліщатах, що всередині він порожній. Заставляє солдата лізти всередину і грати тоді на скрипці, коли кінь буде їхати або як за хвіст потягнуть.
Кельнер із циганом везуть коня продавати, а той усередині грає.
А на ярмарку був царський міністр. Як побачив коня і вчув музику, то побіг до царя.
— Царю, на ярмарку продають прекрасного коня, що грає.
Цар зібрався подивитися на чудо. Дійсно, грає кінь. Думає собі цар, що доньці буде веселіше з конем, і питав про ціну.
— Тридцять тисяч, — каже кельнер.
— А коли він попсується?
— Половину грошей повернемо. Поторгувалися. Царські міністри взяли коня і занесли туди, де живе царівна. Цар говорить:
— Тепер тобі, дочко, буде весело. Тягай коня за хвіст, і він буде тобі грати.
Тягала вона коня за хвіст, той грав, а ввечері знову сумно, бо не знає, чого замкнена сидить. Сіла та й говорить:
— Що з того, що їсти-пити маю, коли я сама? Чому я сама?
А кінь чоловічим голосом питає:
— Не бійся, дівчино. Я зроблю так, що буде з тобою вродливий хлопець. Хочеш?
Вона злякалася, але подумала і згодилася.
Тут відчиняються замасковані дверці, і зсередини виходить вродливий хлопець. Цілу ніч вони бавилися, а вранці просить вона аж два сніданки.
Приходить цар із царицею:
— Жінко, дивися, як цей музичний кінь допоміг доньці. У неї прекрасний апетит.
Так півтора місяця вони обоє були собі. Уже рік закінчується, і донька каже:
— Тату, щось мій кінь попсувався — не хоче грати. Віддайте, то ще половину грошей повернуть нам.
Прийшов кельнер, забрав із палацу коня і випустив солдата. Рівно в рік приходить він до царя. Цар питає:
— Ну як справи?
— Усе гаразд.
— Як гаразд?
— Та так. Я ночував у вашої доньки. Ви самі мене внесли і винесли.
Цар нічого не зрозумів і наказав зібрати все військо. Цей солдат став у четверту шеренгу. Тут цар викликає доньку й питає:
— Чи знайдеш ти тут чоловіка, з котрим хочеш жити?
— Знайду.
Обійшла вона першу шеренгу, другу, третю, а в четвертій обняла солдата і сказала:
— З ним, тату, я півтора місяця жила. Цар зробив весілля. І я там був, але лише з боку дивився на те все.
